Анна Безпала відкрила для мене новий погляд на історію — як на спіраль, у якій ми постійно опиняємося знову й знову. Люди, які жили сто років тому, мали дивовижно схожі погляди на Україну з тими, які деякі люди мають сьогодні. Так, вони інакше розмовляли, інакше одягалися, жили в зовсім інших умовах, але цінності в них були ті самі, що й у нас зараз. І це неймовірно цікаво — бачити, як у той час люди так само прагнули вільної України, але з різних сторін і з різним баченням цього шляху. Саме в цьому й народжується конфлікт, у який дуже глибоко занурюєшся під час читання. Внутрішній як і зовнішній конфлікт героїв. Мені було особливо цікаво спостерігати, як герої — абсолютно різні між собою — живуть в одній і тій самій країні, але з різними історіями, досвідом і виборами. Я вважаю, що авторці вдалося дуже тонко й чесно це показати, заглибитися в історичний контекст і водночас залишити персонажів живими, не пласкими. Після прочитання (і навіть під час нього) з’являється бажання гуглити, дізнаватися більше: що саме стало поштовхом до повстання на «Арсеналі», чому воно відбулося, до чого це призвело. І мені здається, це надзвичайно важливо — бо всі мають про це знати. Це наша історія. Дуже сподобалося, як вдалося підкреслити історичні події через посилання на реальних осіб. Видно, що було проведено колосальне дослідження, вкладено величезну роботу - і це відчувається на кожній сторінці. Хочу подякувати молодим авторам, які пишуть історичні романи й показують новим поколінням, що цікавитися історією - це круто! Бо історія - це не лише минуле, це і наше теперішнє, і наше майбутнє