Все починається доволі просто, але поступово події у цій історії зацікавлюють настільки, що починаєш переживати за героїв цієї книги. Головний герой - чоловік, який приїхав з Німеччини до Америки на заробітки. Там йому дали прізвисько Вбивча Рука. Всі вважають його ще не зрілим хлопцем, але юнак показує, що все навпаки. Він швидко вчиться і намагається створювати зв'язки. Але навіть на іншому континенті є недобрі люди. Тож, які пригоди чекають молодого хлопця? Я почала цікавитися пригодницькою літературою і знайшла саме цю книгу. Більшість людей з мого оточення не знають німецького письменника Карла Мая, але він настільки добре написав цю книгу, що хочеться, щоб про нього знали всі. Раджу прочитати цю першу частину і якщо вона Вам сподобається обов'язково читайте продовження. Підійде підліткам і дорослим.

Я люблю різні пригодницькі романи. Дуже люблю. І одного разу я дізналася, що був собі такий німецький письменник Карл Май (1842-1912) і він писав захопливі пригодницькі романи, події яких відбуваються на Дикому Заході Північної Америки, у Південній Америці, Близькому Сході. Відтоді я загорілася познайомитися з цим автором ближче. Але тих романів про Дикий Захід і головного героя індіанського вождя племені апачів Віннету в перекладі українською мовою не було. Я засмутилася, проте взяла в руки іншу книгу і інколи згадувала про Віннету. Якою ж була моя радість, коли видавництво «Астролябія» почало видавати українською мовою трилогію, про яку я мріяла. І я від неї у захваті. Перший роман обсягом 592 сторінки я прочитала за неповних три дні. Не зчулася коли перегорнула останню сторінку. Книга цікава, динамічна, пригодницька. Все як я люблю. Можливо вона трошки наївна. Тому що на своєму життєвому шляху індіанець Віннету зустрічає білого союзника, друга, брата – землеміра Західної залізниця німця Вбивча Рука, що можливо є прототипом самого автора. Він молодий, зелений юнак, що потрапляє на Дикий Захід і вже все може. І грізлі вбити, і бізона, і завалити одним ударом сильного противника, і мустанга спіймати з першого разу, і навіть читати сліди у прерії. Проте це не зменшує мого інтересу та захоплення романом «Віннету».