Що мені реально зайшло в цій історії, так це те, що автор не просто переказує якісь затерті байки, а дійсно копається в архівах. Читати, як легендарний Кідд насправді балансував між законним каперством і відвертим криміналом, було дуже захопливо. Найбільше вражає те, як Губарєв показує виворіт цієї історії: Кідд виявляється не стільки кровожерливим монстром, скільки звичайним цапом-відбувайлом у брудних політичних іграх британських лордів. Це читається як міцний історичний детектив, де реальні факти виявляються куди крутішими за будь-яку вигадку. Але є й зворотний бік медалі, який трохи гальмував процес читання. Оскільки це все ж таки глибоке науково-популярне дослідження, місцями текст стає надто перевантаженим. Що мені не сподобалося, то це періодичне провисання динаміки через величезну кількість імен, дат і бюрократичних подробиць тогочасних судів. Бували моменти, коли хотілося морського екшену, а натомість доводилося продиратися крізь сухі історичні довідки та юридичні тонкощі.