Збірка поезії «Каньйон: думи по Дністру» — книжка-опора для моментів, коли звичний світ втрачає цілісність. Віссю загального сюжету збірки є річка Дністер — свідок століть, що зветься різними іменами: Тирас, Ністру, Данастріс. У цих віршах Дністер стає не лише місцем сили, але й другом-співбесідником, що допомагає зберегти душевну рівновагу. Ріка тут не просто географічний об’єкт: вона стає метафорою тривання, природної сталості й руху, що живить. Ріка, до якої можна звернутися, коли бракує сили й тиші, а від реального світу хочеться втекти.

Через поезію авторка веде читача ніби у свій внутрішній каньйон, де біль від розлуки з рідним краєм проживається до відновлення. У рядки віршів та ліричної прози вплетені особливі терміни зі світу річок: символи повеней і мілководдя, будови і течії, що створюють додатковий вимір глибини емоцій. Поезія цієї збірки тілесна і відчутна: через холод води, гладкістььгальки, напругу кроку по слизькому камінню.

Збірка має чотири складники: основний розділ віршів «Течія», прозові ліричні нариси «Заплави», частину інтимної лірики «Червоний обсидіан» та замріяні в позачасся «Міти Сарматського моря».