Василь Стефаник – найсильніший новеліст української літератури. Кожна його історія пронизує читача до глибини душі, а його героям неможливо не співчувати. А ще у цього письменника просто неймовірна мова: читати більшість його текстів треба зі словником, адже він використовує слова, які хоч і належать до української мови, та більшості з нас, будьмо відверті, будуть незрозумілими. Але це в жодному разі не мінус, а лише плюс прози Стефаника. Моїм найулюбленішим твором цього письменника є його роман «Камінний хрест». Його головний герой Іван Дідух. Він добрий ґазда, весь вкладається в роботу на своєму полі, хоч його вже давно перекосило від важкої праці. Тому односельчани його так і звуть – Переломаним. Не бачачи перспектив у тогочасній України, родина Івана наполягає на міграції в Канаду, і зрештою той погоджується. А перед від’їздом оплакує своє життя, прощається з односельчанами і ставить на горбі на своїй ділянці хрест на згадку про себе. «Камінний хрест» - важкий та дуже сильний твір, власне, як і все у Василя Стефаника. Рекомендую.