Книга дозволила досить глибоко поринути в історію табірних практик СРСР. Хоча, можливо це через те, що до цього я був нулячий в цій темі, але, у будь-якому разі, залишився задоволений від прочитання. Видно, що автор справді ґрунтовно підготувався до написання - інтерв'ю очевидців, письмові джерела, неопубліковані листи та документи, красномовні ілюстрації, посилання на авторитетних дослідників теми та полемізування з деякими із них. Незважаючи на те, що я не маю абсолютно ніякого сентименту до СРСР і його криваві злочини для мене є очевидними, все одно трохи здивувався від деяких фактів про Хрущова, якого у нас полюбляють виставляти великим (або не дуже) другом України, бо він сам українець, та й Крим повернув він. Також ще глибше переконався у тому, що нашими союзниками, на яких потрібно рівнятися, є не поляки, не росіяни, не хтось там іще, а саме громадяни країн Балтії (які й зараз досить таки не слабо підтримують нас та мають одну з найбільш адекватних позицій щодо війни росії проти України).