Як писали класики
Паперова книга | Код товару 718899
Yakaboo 4.8/5
Автор
Ростислав Семків
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х210 мм
Палітурка
Інтегральна

Усе про книжку Як писали класики

Бажаєте писати оригінальні та захопливі тексти? Або просто цікавитеся історією літератури та письменниками двадцятого століття? Тоді пропонуємо вашій увазі першу книгу видавництва «Пабулум» — «Як писали класики» українською мовою!

Хто такий Ростислав Семків, автор книги «Як писали класики»?

Ростислав Семків — український критик та літературознавець, автор та директор видавництва «Смолоскип», викладач НаУКМА та перекладач художніх та наукових статей, а віднедавна й в.о. директора Українського інституту книги. Література у житті Ростислава Семкова займає чільне місце і він охоче ділиться своїми знаннями із читачами.

У книзі «Як писали класики» автор зібрав ряд есеїв про видатних класиків двадцятого століття, їхні біографії, шлях до визнання та практичні поради для літераторів-початківців. Ви познайомитеся ближче з «Герцогинею» Агатою Крісті, дізнаєтеся, у чому сила слова Орвелла, як придумати Марс та за що отримують Нобелівську премію.

Чому варто купити книгу «Як писали класики»?

Книга «Як писали класики» Ростислава Семківа — це новий український нон-фікшн, який вже зібрав низку позитивних відгуків від читачів. Видання цікаво та зручно читати завдяки оригінальному оформленню. У легкій та дещо іронічній манері автор розкриває секрети майстрів та робить їх для нас ближчими та зрозумілішими.

Книга буде цікавою для якнайширшого кола читачів.

Замовляйте товар на сайті інтернет-магазину Yakaboo або скористайтеся номером гарячої лінії 0-800-600-505.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Ростислав Семків
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х210 мм
Палітурка
Інтегральна
Рецензії
  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я приятно удивлена - книги подобного направления всегда были мне интересны, но книги русского издательства стоили баснословные деньги, а аналогов не было, и вот я наткнулась на это прекрасное издание.
    Сначала хотелось бы сказать о самом издании - приятного цвета плотная бумага, крупноватый шрифт, пометки, которые придают тексту некую изюминку, так ещё и ляссе - ну, в общем, прелесть. Кляксы, различные надписи радуют - придают некоторую теплую атмосферу, оживляют весь процесс чтения.
    Содержание же выше всяких похвал - текст не насыщен заумными словами, автор в простой разговорной форме (что радует), рассказывает о том как творил тот или иной писатель. Так же в книгу помещены данные из биографии писателей, есть страницы с основными датами из их жизни, их правила и советы для начинающих писателей.
    Мне очень понравилось - я без ума, и очень бы хотела прочитать что либо подобное этого же издательства.
    Однозначно рекомендую тем кто интересуется подобной темой - эта книга поможет привести в порядок мысли и в некоторой степени натолкнет на работу над своими ошибками.
  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Как же мне понравилась эта книга - и идеей и содержанием. Это именно та книга, что способна вдохновить и на знакомство с новыми авторами и на попытки применить их совету в жизни.
    В книге есть несколько разделов посвященных нескольким авторам - Агате Кристи, Джорджу Орвеллу, Рэю Бредбэри, Курту Воннегуту, Милану Кундере, Льйосу, и Умберто Эко. О каждом из этих авторов будет рассказано поэтапно - биография, путь к успеху, библиография (становление писателем), советы для писателей, и хронологическая кривая. Вот только списка их книг не хватило, но это уже придирки.
    Благодаря этой книге я пополнила свой список к прочтению новыми книгами.
    Также есть очень много здравых размышлений о литературе.
    Оформление шикарное - веет уютом. страницы плотные, печать хорошая, есть немного пустых страниц, но это скорее фишка оформления именно этого издательства. Ляссе также порадовало - уж очень удобно, и еще хорошо, что обложка твердая.
    Советую эту книгу всем и для досуга, и как материал для общего развития.
Купити - Як писали класики
Як писали класики

Звичайна ціна: 100 грн

Спеціальна ціна: 80 грн

Є в наявності
 

Рецензії Як писали класики

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я приятно удивлена - книги подобного направления всегда были мне интересны, но книги русского издательства стоили баснословные деньги, а аналогов не было, и вот я наткнулась на это прекрасное издание.
    Сначала хотелось бы сказать о самом издании - приятного цвета плотная бумага, крупноватый шрифт, пометки, которые придают тексту некую изюминку, так ещё и ляссе - ну, в общем, прелесть. Кляксы, различные надписи радуют - придают некоторую теплую атмосферу, оживляют весь процесс чтения.
    Содержание же выше всяких похвал - текст не насыщен заумными словами, автор в простой разговорной форме (что радует), рассказывает о том как творил тот или иной писатель. Так же в книгу помещены данные из биографии писателей, есть страницы с основными датами из их жизни, их правила и советы для начинающих писателей.
    Мне очень понравилось - я без ума, и очень бы хотела прочитать что либо подобное этого же издательства.
    Однозначно рекомендую тем кто интересуется подобной темой - эта книга поможет привести в порядок мысли и в некоторой степени натолкнет на работу над своими ошибками.
  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Как же мне понравилась эта книга - и идеей и содержанием. Это именно та книга, что способна вдохновить и на знакомство с новыми авторами и на попытки применить их совету в жизни.
    В книге есть несколько разделов посвященных нескольким авторам - Агате Кристи, Джорджу Орвеллу, Рэю Бредбэри, Курту Воннегуту, Милану Кундере, Льйосу, и Умберто Эко. О каждом из этих авторов будет рассказано поэтапно - биография, путь к успеху, библиография (становление писателем), советы для писателей, и хронологическая кривая. Вот только списка их книг не хватило, но это уже придирки.
    Благодаря этой книге я пополнила свой список к прочтению новыми книгами.
    Также есть очень много здравых размышлений о литературе.
    Оформление шикарное - веет уютом. страницы плотные, печать хорошая, есть немного пустых страниц, но это скорее фишка оформления именно этого издательства. Ляссе также порадовало - уж очень удобно, и еще хорошо, что обложка твердая.
    Советую эту книгу всем и для досуга, и как материал для общего развития.
  •  
    Натхнення в біло-рожевій обкладинці 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я не фанат фанатизму, але кілька років пересвідчуюся в тому, що все, що робить Ростислав Семків, це цікаво. І абсолютно все надихає: від важливих перекладів літературознавчих праць типу "Західний канон" Гарольда Блума і курування конкурсом видавництва "Смолоскип" до курсів літературної майстерності ЦЛО.
    Тому коли я дізналася, що нове видавництво "Pabulum" дебютує книжкою Ростислава Семкова "Як писали класики", було зрозуміло, що і це буде цікаво. Але я чомусь умисно відтерміновувала читання, хоч зазвичай на нову книжку кидаюся, ніби на перший шматок піци наприкінці тяжкого робочого тижня.
    Тому спершу я просто мацала книжку. Розгортала, нюхала папір (до речі, кремовий, як я люблю), згинала крила обкладинки (інтегральна, як я люблю), розглядала небанальні дизайнерські рішення в оформленні, думала, що це вже третя чи четверта книжка з прочитаних за півроку, де рожевий із білим так симпатично поєднуються. А ще, якщо погнути крило обкладинки не саме, а з якоюсь кількістю сторінок, то вони хрустять! І звук, ніби по снігу йдеш у мороз.
    Як ви зрозуміли, я знайшла багато способів відтягнути читання :)
    А потім урешті всадовила себе в крісло і прочитала одним махом.

    Що й казати, книжка дуже цікава. Це така собі лабораторія творчості відомих письменників для чайника. Автор пише про Агату Крісті, Джорджа Орвела, Рея Бредбері, Курта Воннегута, Мілана Кундеру, Умберто Еко й Маріо Варгаса Льйосу. Трохи окреслено важливі біографічні моменти, але назагал уся увага спрямована на стратегії їхнього письма. Тобто, в ідеалі ця книжка для тих, хто вчиться писати і шукає натхнення й поради, як із цим на світі жити. Для тих, хто вже пробував писати, а, відповідно, і читав щось про це, тут не буде особливих відкриттів. Все, як завжди: треба багато читати, набивати руку письмом і жити своїм досвідом, щоб мати про що сказати. Ну, а стратегії ведення сюжету, то вже тонкощі. Тому особисто для мене ця книжка була просто черговим привітним віконцем у світ літератури (яку я і так люблю). Бо ж постаті цікаві, та ще й усіх, крім Воннегута, читала. Поради надихають, це так, але я читала деякі першоджерела (особливо сподобалися праці Умберто Еко), тож глобальних відкриттів не могло бути, просто приємно, як кажуть, повторити пройдене.
    Але від чого я отримала справжню насолоду, так це від стилю, яким написана ця книжка. Від цією легкості, повітряності, іронічності, але й водночас інформативності. Дуже цікаво було стежити, як по-різному автор пише про письменників! Бо й письменники дуже різні, і писати про них однаковим стилем просто не вийде! Наприклад, Льйоса пише химерно, от і есе про Льосу теж іронічно-химерне. А творчість Кундери (принаймні, його роман "Нестерпна легкість буття") гірка, і есе про нього теж. Я й сама іноді помічаю за собою, що іноді, пишучи про якусь книжку, ти думаєш у стилі цієї книжки і говориш про неї теж якось подібно, причому це відбувається несвідомо.
    От і тут так само. І при цій стилехамелеоновості Ростислав Семків не перестає бути собою, зберігаючи лаконічність, гумор, ерудованість і свої суб'єктивні фішки (наприклад, він майже на всіх заходах згадує "Західний канон", так само як Віра Агеєва гнобить Гончара з Панасом Мирним :) Я в критиках люблю оцю нотку чогось особистого, суб'єктивного, постійно несвідомо (чи навпаки?) повторюваного.
    Так що від книжки "Як писали класики" у мене щонайкращі враження, це черговий крутий проект Ростислава Семкова і прекрасний дебют видавництва. Приємно, що рівень оформлення дотягує до рівня написаного. Видання надихає.
  •  
    А у вас вже є ця "прєлість"?) Якщо ні, то ви багато втратили. 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга для мене стала талісманом. Я довгий час з нею носився, не спішив читати, бо те, що написано в ній є занадто цінним щоб бути проковтнутим миттєво. Його треба їсти повільно, насолоджуватись кожним моментом. Тоді ви й получите достойне задоволення.

    Книжка структурно построїна дуже зручно. Кожному з класиків присвячений один розділ. Розпочинається він з хронології життя. Далі йде коротка біографія, основні моменти житті і творчість. А після того найцікавіше: як писав той чи інший письменник, яких він правил намагався додержуватися і які же такі секрети допомогли їм стати такими популярними і успішними. Це дуже цікаво.

    Окремий величезний плюс за уміння автором зацікавити читача. Мова дійсно проста, без надміру сухих термінів, понять. І ще цікаво: автор вказує ті чи інші секрети "гарного письма" якогось з авторів, і в той же час старається їх дотримуватись сам. І це все в результаті виглядає дуже класне і живо. Виникає враження живого спілкування з оповідачем.

    Не можу не замітити оформлення книги. Це одне з найкращих оформлень бачиних мною. Поза тим, що сторінки дуже товсті, шрифт приємний за розміром, ми бачимо дуже багато підкреслень, обведень. Як в конспекті, тим самим ми не зможемо пропустити нічого важливого. Це ще раз кажу, дуже зручно. І ще є багато клякс і записів маркером. Це так атмосферно) Велике дякую новому видавництві Pabulum, яке обіцяє радувати нас українським нон-фікшном. Хотілося б таку ж книжку але ще про якихось інших письменників)

    На кінець додам список письменників, про яких говориться в цій книзі: Агата Крісті, Джордж Орвелл, Рей Бредбері, Курт Воннегут, Мілан Кундера, Маріо Вергас Льйоса, Умберто Еко.

    Моя оцінка: 10/10

    #YakabooBingoWinter
  •  
    Як же вони писали? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книжка стала для мене сюрпризом-відкриттям. Я побачила її у книгарні і мені дуже сподобалось оформлення. Усередині теж дуже гарно. Зручний шриф, кремовий папір, який не так втомлює очі як його білий брат. І приємний запах. Якщо задуматися, то можна уявити себе, що сидить за друкарською машинкою і пальцями тицяєш на кнопочки. І твориш шедевр. Або тримаєш звичайно перо, і всі пальці і руки вже в чорнилах. Автор гарно постарався аби зуміти викликати таке відчуття.
    Хоча список класиків далекий від повного, він обирає таких собі "титанів" своїх жанрів, хоча от про Кундеру і Льйосу я раніше не чула. Ця книжка спонукала мене познайомитися з їхньою творчістю. Щодо знайомих мені - то я завжди готова перечитати їхні твори і дізнатися про них щось нове.
    Дцже сподобались ці от обведення і підкреслення, ніби конспект. Ніби Агата Крісті, Орвелл чи Воннегут самі написали свої секрети Ростиславу Семківу і він вже опублікував їх, паралельно намагаючись слідувати їхнім порадам. Хочеться теж до нього приєднатися у цьому шляху до вдосконалення.
    Дуже цікаво і корисно. Раджу всім придбати.
  •  
    Книга для каждого 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Як писали класики". О чем эта книга ? Судя по названию, данная работа должна представлять собой некое пособие по написанию "правильных" текстов, использованию грамотной и красивой лексики в литературных работах. Именно так я представлял себе эту книгу, когда принимал решение о ее покупке. Но все оказалось не так просто.

    "Как писали классики" - это больше чем пособие по написанию текстов. Эта книга оказалась на удивление душевной. Перелистывая ее страницы, Вы вместе с автором попытаетесь понять истоки творчества Агаты Кристи, Рэя Бредбери, Джорджа Орвела и других классиков литературного дела. Узнаете, что Агата Кристи, например, вместе со своей сестрой писала небольшие рассказы еще в детстве, чтобы развеяться и забыть о скуке, а Курт Воннегут успел за свою жизнь поучаствовать в ряде военных действий, поэтому антивоенная тема в его произведениях является одной из ключевых. Вы откроете для себя целостностную систему написания книг этими известными на весь мир авторами - та же Агата Кристи всегда составляла для себя план написания той либо иной работы, которого в последующем четко придерживалась. Автор "Как писали классики" щедро делится с читателем своими собственными наблюдениями и выводами относительно творчества лучших писателей 20-го столетия, делая это с нотками интеллектуального юмора и интриги. Плюс к этому автор без сомнения имеет глубокие познания и явное пристрастие к литературному делу.

    Книга читается легко, на одном дыхании. Поэтому просто рекомендую всем.
  •  
    Учиться у лучших
    Пройти мимо книги Ростислава Семкива «Як писали класики» я просто не могла и на это есть несколько причин.
    Во-первых, это первый украинский нон-фикшн подобного направления. У нас принято писать в основном про историю и немного о бизнесе, а вот повышать уровень писательского мастерства почему-то нет. Возможно, именно поэтому нет у нас Букеров и Нобелей, как знать, ведь на одной чистом «таланте» и энтузиасте автора далеко не поедешь.
    Во-вторых, это Ростислав Семкив. Для тех, кто бывает на курсах ЦЛО (Центр Літературної Освіти), тот хорошо знает этого человека. Он эрудирован, не обделен юмором и всегда открыт к диалогу. С ним просто интересно общаться, а еще интереснее — слушать его лекции о научной фантастике, антиатопиях, кибербанке, фэнтези, детективах и других жанрах. Если вы хотите познакомиться поближе с жанром или может даже написать книгу, то его лекции вам будут очень кстати!
    Ну и в-третьих, я сама пишу, в том числе хочу начать писать прозу, поэтому я — самая что ни есть целевая аудитория издания.

    О книге. Ставлю честно заслуженные пять баллов, потому что в ней прекрасно всё — слог автора, информативность, оформление. Немного странной мне показалась верстка, текст на страницы выглядит немного «съехавшим» внихз, из-за чего отступ вверху большой, а вот снизу немного не хватает. Что это — идея дизайнера-верстальщика или такой необычный брак — непонятно, но он большой роли не играет.

    Как в жизни, так и в книге, Ростислав Семкив не боится тонких юмора и иронии (если погуглите, то в Википедии найдете одну из тем его диссертаций и тогда тут все будет понятно)). Это не скучный учебник для филологов или журналистов первого курса. Автор внимательно следить за современными явлениями в обществе и использует эти знания к месту, так что это не выглядит так, будто старый профессор отчаянно пытается разговаривать со студентами на «их языке». Отдельным пунктом отмечу использование Семкивом феминитивов — в его тексте всегда есть место литераторам и литераторкам, писателям и писательницам, авторам и авторкам. Быть может, эти слова и подобный подход еще не вошли в общепринятые правила, но мне, как представительнице тех самых «литераторок» было приятно.

    Книга «Як писали класики» дает готовые рецепты всемирно известных писателей. Это вовсе не значит, что благодаря книге вы непременно станете успешным и продаваемым автором, ведь цель книги — показать как писали классики, а не обязательно научить писать как они именно вас. В ней по пунктах разбиты главные тезисы, но у разных автором они отличаются, так что вам выбирать — писать максимально просто как Оруелл, или дать волю фантазии как Льоса.

    «Як писали класики» стала одной из лучших книг в этом году. Она познавательна и легко читается. Надеюсь, это не последняя такая работа от издательства «Пабулум»!)
  •  
    Всіх навчать
    Колись було модно співати, а зараз дуже можно писати. Літературні курси ростуть як гриби після дощу і браку бажаючих там поки що не відчувається. Тому, якщо чесно, я була впевнена, що це дещо кон'юктурна книжка на догоду моді — так би мовити, швиденько написали, аби зняти з амбіційних графоманів трішки зайвих грошиків.

    Тож, купила я її скоріше з цікавості — мовляв, ну-ну, і як же вони писали? Виявляється, писали натхненно і не один рік терпляче чекали першого "так" від видавництва.

    Книга структурно і тематично розділена на частини, в кожній з яких йде мова про видатних письменників-класиків. Прочитати їх біографії, згадати те, що знала, але забула — безсумнівно, цікаво та корисно. Але нічого нового, чого б не можна було знайти в інеті чи довідковій літературі, я не прочитала.

    Але це не є недоліком книги — для людей, яким нема коли шукати інформацію по краплинам, збірка професійних порад від класиків у авторстві Семківа буде при нагоді!

    Помітно, що видавці робили ставку на особливе оформлення книги, лишивши читачеві вдосталь місця для поміток. Не знаю, як кому, а особисто мене таке марнотратство паперу дратувало. Як і редакутурні підреслення на сторінках ніби-то ключових моментів.

    У збірці приведений аналіз творчості семи видатних письменників, чиї твори дійсно стали класикою. Ну і особисто мій висновок після прочитання — якщо хочете стати письменником, пишіть детективи. Вони вічні. Або пишіть про те, як писали інші. Це теж вічне.
  •  
    Неординарна книга на українському ринку
    У книзі «Як писали класики» автора Ростислава Семківа надається короткий стислий екскурс в світ якісних та влучних текстів. Автор відомий український літературознавець, серйозний науковець та цікавий оратор. Книга описує основні техніки письма людей, творами яких ми захоплюємося. Якщо ви читаєте багато, то для вас буде дуже цікаво зрозуміти всі техніки та прийоми які використовували всесвітньо-відомі письменники. В книзі описане життя творчість та майстерність шістьох дуже відомих зарубіжних авторів. Автор надає цікаві біографії, аналізує діяльність відомих письменників, розбирає їхні поради щодо влучного писання та цікавих текстів та детально розбирає головні твори обраних світових митців. Остання частина кожного розділу є найбільш суб’єктивною, адже в ній автор вносить свій власний аналіз, порад та роздуми, щодо того або іншого твору. Книга надихає познайомитися з обраними письменниками та їхніми творами. Книга аналізує таких відомих та визначних авторів як Агата Крісті, Рей Бредбері або Умберто Еко. Оформлення дуже гарне, мова написання легка та зрозуміла. Рекомендую!
  •  
    Гарний стимул почитати видатних класиків
    Ростислав Семків відомий в Україні літературознавець і досить часто я натикаюсь в інтернеті на його статті про те, як потрібно розвивати в собі читацькі навички, як переходити з легких текстів, до більш складних. Я не маю освіти в галузі літератури, тому читати такі книги для мене, це як займатися самоосвітою, щоб глибше розуміти про що читаю, і мати змогу на пенсії прочитати Пруста.
    Книга викликала в мене дуже двояке враження. Це захват від тих авторів про яких пише автор, але при цьому якесь дивне відторгнення того, як пише Семків. Особливо це було відчутно, коли читала про свого улюбленого Орвела, який закликає писати простіше, відкидати важкі і не зрозумілі слова, які автор, пишучи про Орвела відкидав, а потім, знову повертався до них. Я розумію, що він доцент, і має на це повне право, але мене ці нюанси трохи дратували.
    Перший розділ присвячений Агаті Крісті, був для мене найслабший, бо я не дуже її люблю, і побудований він був на самих здогадках і домислах автора. Зате два наступні, про Орвела і Бредбері, ніби розклали по поличкам мою любов до цих двох прекрасних письменників, захотілося читати їх знову і знову.
    Розділ про Воннегута так же важко пішов, як і його роман "Колиска для кішки", щось важко він мені дається.
    А от з Еко, Кундерою і Льоса я тепер хочу дуже познайомитись, бо ще нічого в них не читала.
  •  
    Літературна кухня
    Якщо ваш мозок - джерело ідей, сюжетів, і персонажів, але ви не знаєте як підступитися до письмового столу, з чого почати, чим закінчити і що втулити посередині, то дана книга може в цьому допомогти.

    Я, якщо чесно, знайомий з творчістю не усіх письменників, представлених у цій книзы. Хоча, всіх їх знаю (не особисто,звісно ж). Та попри це, книгу можна сміливо брати до рук – спойлерів не буде. Тим більше, що після неї інтерес до представлених письменників з’явиться сам собою.

    «Правильного» способу побудови сюжету, чи створення персонажу просто не існує. Кожен творить по своєму. І способи, якими майстри добивалися результату, відрізняються настільки, наскільки відрізняються самі їхні творіння.

    Крісті, Бредбері, Воннеґут, Льйоса, Еко, Кундера, Орвелл….. настільки різні, і настільки цікаві. Прихильники творчості не поминуть можливості «заглянути за куліси». А спраглі до власних літературних звершень – не проігнорують бажання одразу сісти за клавіатуру (або взяти в руки олівець і записник).
    Просто бери, і наслідуй. Ну або просто прислухайся))

    P.S. Мені, як прихильнику Бредбері і Орвелла, було особливо цікаво заглянути на літературну кухню легенд. Після прочитання, трохи під іншим кутом дивишся на їхню творчість.
  •  
    Отличная книга
    Меня эта книга заинтересовала сразу - во-первых, очень интересный, достойный, подбор авторов, во-вторых, после прочтения стольких положительных отзывов я точно не могла пройти мимо.
    Само издание очень хорошее - необычное оформление, качественная бумага, да и содержание на высоте, также в книге есть ляссе. Книга включает в себя несколько разделов, в каждом из которых речь идет об определенном писателе - Агате Кристи, Умберто Эко и других. Помимо краткого биографического очерка в книге представлены и советы от этих мастеров слова для тех, кто хочет научится хорошо писать либо же просто интересуется этой темой.
    Очень хороший стиль изложения - без заумностей, написано простым, понятным языком, но качественно.
    Изюминкой само издание является как раз оформление - стоит бегло просмотреть книгу, как сглаживается впечатление, что ее кто-то до тебя прочитал - некоторые слова подчеркнуты, что мне очень понравилось - выгляди мило и как-то "уютно".
    Да и всегда интересно узнать что-то новое о полюбившихся писателях.

  •  
    цікаво почитати про творчу кухню класиків
    Назва: «Як писали Класики»
    Автор: Ростислав Семків

    10 з 10 балів

    На цю книгу було написано чимало відгуків та рецензій. І нещодавно вийшла друга книга автора в цій серії. Але все ж таки я вирішив написати і свою невеличку рецензію на першу книгу із серії «класиків».

    По-перше – просто чудове оформлення, закладочка, кольорові форзаци, все як треба. Зрозуміла навігація по розділам.

    Я дуже люблю читати біографії письменників. Якісь статті, в яких автори діляться своїми творчими наробками. Завжди із задоволенням готовий платити гривнями за такі книги, за умови що річ йде саме про моїх улюблених авторів. С книгою Семківа це не спрацювало. Тому що із усіх авторів, про яких йде мова в книзі, я читав тільки Бредбері. Але книгу я купив не тільки тому що Бредбері є моїм улюбленим письменником за усі часи. Щось мене в ній привабило. І мені, як молодому письменнику було цікаво почитати про творчу кухню класиків.

    Я не очікував багато від книги, але вона мене просто вразила, без перебільшень. Інформація подана дуже стисло, лаконічно, немає зайвого. Коротко про автора, коротко про його творчі поради, зрозуміла інфографіка з ключовими датами.

    Іншими словами книга таки зробила свою справу – я почав читати книги Дж. Орвелла та Умберто Еко. Про цих авторів та їх книги я багато чув, і ось з’явилася нагода таки їх почитати. І я не був розчарованим. Тепер ось хочу засісти за детективи Агати Крісті.

    Але одне ім’я для мене було зовсім новим – Курт Воннеґут. Так, я та людина, яка не знала взагалі нічого про Воннеґута. І ось на цей момент я вже прочитав майже усі книги цього чудового автора, і можу сказати що це один із моїх улюблених письменників. Але якби не книги «Як писали класики», то я б про нього можливо і не дізнався.

    Ось чому я пишу цю рецензію так пізно, бо хоч книга і була прочитана вже давненько, але я і ще й досі під її впливом.
  •  
    Книга про книги
    У моїй читацькій практиці не так уже й багато було книг, які розповідають про читання, про техніку, самі книги. Це напевно, друга за рахунком, і автора того ж таки. Декілька місяців тому мені до рук потрапила книга "Як читати класиків" і, чесно кажучи, вона мене захопила і була прочитана за день. Так ось і цей твір Ростислава Семківа мені теж припав до душі. Не нудно написані біографічні факти всесвітньо відомих авторів, стислий і в той же час цікавий опис становлення людей письменниками. Легко читається, із захопленням та цікавістю. Якщо ви до цього не читали тих авторів, про творчість яких йде мова у книзі, то неодмінно захочете, ну хоча б парочку із них - так це точно. я, наприклад, ніколи не читала Агату Крісті та Умберто Еко, Мілана Кундеру та Маріо Варгас Льосу, Курта Воннегута та Джорджа Орвелла. І мене неабияк зацікавили самі перші двоє із мого коротенького списочку. Обов'язково до прочитання стоять у черзі один за одним Агата та Умберто. Гадаю, давно пора дізнатися секрети, якими полонили вони читача. А от із Бредбері я знайома і радо підписуюсь під кожним словом Семківа)
  •  
    Короткий лікбез по класиках
    Що я винесла з цієї книжки?
    1. Прочитати біографію Агати Крісті (цікавенька була жіночка).
    2. Нарешті прочитати “1984” (Старший брат стежить за тобою).
    3. Терміново прочитати ще щось з мого улюбленого Бредбері (чекаю на трилогію смерті, але може й не дочекаюсь).
    4. Прочитати нарешті щось з Кундери (поглядаю на “Вальс на прощання”).
    5. Спробувати ще раз штурмувати Еко (“Ім'я рози” я йду до тебе).

    Стосовно самої книги. Ростислав Семків розповідає про великих класиків: Агату Крісті, Джорджа Оровелла, Рея Бредбері, Курта Воннегута, Мілана Кундеру, Маріо Варгаса Льйосу, Умберто Еко. Кожну розповідь можна поділити на 3 частини: коротенька біографія, поради про письмо від відомого автора та роздуми самого Семківа щодо того, що принесло успіх письменнику.

    Не знаю чи стиль викладу автора, чи специфічний шрифт (шрифт реально не зручний), чи нечитун, який повільно насувається, але читалась мені книжка важкувато.

    Якщо говорити про зміст, то найбільше мені сподобались коротенькі біографії, далі роздуми п. Ростислава про причини успіху і вже потім письменницькі поради. Може через те, що перед тим читала “Пиши” Золотковської, ці поради мені здалися розмитими.
    Взагалі очікувала від книги більшого, враховуючи купу схвальних відгуків. Але почитати варто, хоча б, щоб зорієнтуватися в творчості авторів і чи хочете знайомитись з ними далі.
  •  
    Книга про творців книг
    Отже "Як писали класики"? Ростислава Семківа пропонує нам на дізнатись, як писали Агата Крісті, Джордж Орвел, Рей Бредбері, Курт Воннеґут, Мілан Кундера, Маріо Варґас Льйоса та Умберто Еко. Книга напрочуд добре читається, як на літературознавчу книгу, може тому, що автору вдалося розповісти, як же "писали класики" в доволі невимушеній формі з краплею доброго гумору. Якщо серед цих семи письменників є хоча б двоє-троє, творчість яких Ви поціновуєте, можете без вагань братись за книгу, заодно прочитаєте і про інших і може Вам захочеться прочитати їхні книги також. У мене наприклад прогалини в Воннегуті і Семківу вдалось мене ним зацікавити, так що буду читати, але от Кундера і Льйоса мені і раніше не читались і навіть після цієї книги якось не хочеться. Хоч можливо, тепер, коли я про них більше дізнався і мені трапляться їхні книги я з задоволенням їх прочитаю і буду думати: "І чого я раніше цього не читав". Кожен з представлених письменників має свої рецепти і рекомендації, щодо написання книг, але жоден не каже, що книжка напишеться "сама собою". Тому, якщо ви надумали написати навіть малюсіньке оповідання, то треба добряче над ним попрацювати. І ще: починати писати ніколи не пізно, тому спробуйте, може саме Ви майбутній український лауреат Нобеля.
  •  
    Формули успіху відомих класиків - в одній книзі
    Я — початковий копірайтер. Замовляла книгу «Як писали класики» з двох причин. По-перше, суто професійна необхідність: книгу Ростислава Семків рекомендував один крутий фахівець, який вже може похвастатися своїми успіхами в копірайтерстві, та сам пише книги, і треба визнати, доволі успішні, як на початківця в видавничій справі. По-друге, я люблю читати, тому банальна цікавість, як воно бути автором, твори, якого знаходять своїх фанатів вже декілька поколінь поспіль, та в чому полягає формула успіху.
    Завдяки книзі ви краще зрозумієте відомих класиків, таких як Агату Крісті, Рея Бредбері, Джорджа Орвелла, Курта Воннегута, Мілана Кундеру, Маріо Варгаса Льйосу та Умберто Еко. Можливо, хтось із них відкриєтеся для вас, як нових мегапопулярний автор, з творчістю якого захочеться познайомитися. Так було і зі мною: особисто мене дуже зацікавив історичний роман «Ім’я троянди» Умберто Еко.
    Про кожного з класиків ви дізнаєтеся по три історії: 1) коротку біографію, бо в ній можна знайти те важливе, що вплинуло на становлення автора; 2) поради та секрети від самих класиків; 3) аналіз механізму успіху, який спрацював поза волею самих авторів.
    Якщо любите сильних авторів, читаючи яких часто ловиш себе на думці «Круто сказано!», то раджу прочитати «Як писали класики». В цій книзі зібрані секрети саме таких талантів.
  •  
    Як писали класики.
    Де читати класиків обирати лише вам.
    Особисто я обираю затишні місця. Взимку - це атмосферне крісло біля вікна звідки потрапляє багато денного світла. Влітку - це затишна лавка с високим деревом, чия розкішна крона дає полуденну тінь та налаштовує на відповідну читацьку хвилю.

    Як читати класиків?
    Які класики зараз в моді?
    Навіщо потрібно читати класичну літературу?
    Які бувають ступені тексту?
    Коли варто пришвидшити читання?
    Як опанувати швидкісне читання, щоб воно не принесло розчарування?

    Обґрунтовані та зважені відповіді на ці та інші літературні питання дає перекладач-літературознавець Ростислав Семків.

    Еміль Золя, Олександр Дюма, Агата Крісті, Джон Толкін - всі вони незаперечні класики свого жанру. Чи можна Умберто Еко вважати класичним? Його попередні твори вже є класика, але він сам, на мою думку, ще не став класичним, надто молодий для цього.
    Гадаю, що і Джоан Роулінг зарано відносити до класичних письменниць, хоча її "Гаррі Поттер" для вчорашнього покоління відгукується підлітковою класикою.
  •  
    "Как писали классики"
    Интригующее название. От такой книги ждешь многого, наверное слишком. У Ростислава Семківа настоящий дар преподавателя, дар рассказчика. Он умеет очень емко и просто представить сложные вещи из теории литературы так, что непрофессионалу будет понятно. Кроме того Семкив харизматическая личность, он большой жизнелюб и страстно любит читать (такая страстная любовь передается слушателям). Я не раз бывал на его публичных лекциях (про разных классиков) и мог бы слушать его часами, но... Видимо поэтому я был сильно разочарован покупкой этой книги. Книжку я покупал "вслепую", возможности ее полистать у меня не было никакой. Оформители, правда постарались, очень хорошо вышло, но содержание оставило меня голодным. Во первых, мне не понравилась подборка авторов, мне читать про них было не особенно интересно. Во вторых письменная подача материала уступила его умению читать лекции. В третьих мало материала! Канон вышел странный, хотелось для контраста чего-нибудь необычного (к примеру Джойса), чем-то все это разбавить. Внутренне ставлю "три", но только своему впечатлению, а не книге. Книга хорошая, просто не та, что я бы хотел прочесть от этого автора. Мне кажется, он может лучше.
  •  
    Книга для натхнення
    Книга, яку треба перечитувати. Навіщо? Бо в ній стільки натхнення! Автор зібрав історії життя та творчості семи класиків в одній книзі. У всіх них були непрості долі, проте порятунок вони знаходили в написанні романів, повістей, оповідань. Опанувати письменництво - це тяжка праця, а не лише талант. Саме тому читач розуміє, що немає неможливого. Потрібно бути просто трішки уважнішим, спостерігати за тим, що відбувається навколо і пробувати писати (якщо до цього лежить душа). Письменниками не народжуються, ними стають.

    Дуже сподобалась історія Агати Крісті, а також висновки Ростислава щодо того, чому люди читають детективи. Цитата з книги: "Славой Жижек наголошує на терапевтичній функції детективного жанру, в якому розум аналітика зриває покривало таємничості зі смертельної загадки та розвіює жах. Жанр дає читачам можливість наблизитися до незбагненного - бути близько до смерті, проте уникнути її, а наостанок отримати гарантії, що зло буде покаране".

    Крім біографічної довідки про письменників, в книзі є їхні літературні рецепти, поради щодо того, як писати, як почати писати, чого уникати. Також є підсумок у вигляді тезисно викладених основних правил письма того чи того письменника.

    Наприклад, Рей Бредбері чітко відповідає на питання, де брати сюжети. Він пропонує скласти три списки із 10 речей,які ми любимо, ненавидимо та які нас дратують. В кінці кінців отримаємо 30 потенційних сюжетів, правдивих сюжетів, які нас хвилюють. Бо переконливо можна писати лише про те, що нам по-справжньому близьке.

    Книга чудово оформлена, на сторінках є різні обведення, підкреслення, чорнильні клякси та надписи, немов від руки.

    Єдиним мінусом особисто для мене було те, що автор дуже глибоко аналізує творчість письменників, постіно посилаючись на їхні твори. На жаль, ще не всі прочитала, тому було місцями важко сприймати та робити якісь висновки. Проте коли прочитаю всі твори, які згадувались в книзі, неодмінно повернуся до неї.
  •  
    Як писали класики.
    Існує велика різниця між тим як писали класики і, про що вони писали. Ще в юнацькі роки захопилася класичною літературою, я з захопленням перечитувала оповідання та романи, відповідні моєму підліткового віку. У тих творах я поступово вивчала письмовий стиль письменника, дізнавалася епоху і час де відбуваються в ній подій. Але не дивлячись на мою старанність, я ні на крок не наблизилася до хвилюючого питання: як вони писали свої книжки? Напевно, в якихось спеціальних книгах про це йдеться.
    Дійсно, такі письменники як Стівен Кінг, Агата Крісті та інші розкривають в автобіографіях секрети свого письменства. Але цих відомостей мені виявилося замало.

    Тому я дуже зраділа, коли дізналася про книгу Ростислава Семківа.
    Для мене вона стала справжнім путівником-тлумачем по світу улюбленої класичної літератури.
    Книжка розрахована на читацьку аудиторію, яка прагне більше дізнатися, як писали класики? У книзі знайдуться поради з яких книжок краще починати читання, з якими авторами спершу знайомитися. Як відрізняти стилі тексту... Звичайно, стиль письма у кожного свій, та щоб зрозуміти його, потрібно прочитати бодай один, а краще декілька романів кожного з класиків.

    Але, классика така нудна і не цікава!
    Тільки не для мене. Щоб визначитися з літературними смаками, свого часу я не занадто ретельно підбирала книжки, а читала все що пропонували, це допомогло визначитись з розмаїттям жанрів. Тепер обрана мною книжка завжди захоплива, розважальна, на додаток ще покращує настрій.
    На жаль, таких класних письменників, як Джон Пристлі, Арчибальд Кронін, Річард Блекмор, читачі почали потроху забувати.
    Їх романи неможна недооцінити.
  •  
    Зовсім інший погляд на творчість
    Тільки почала читати книгу «Як писали класики». І вже отримала купу позитивних емоцій та прагнення дізнатися більше про літературу та літераторів. Одразу привертає увагу дизайн, що нагадує такі собі замітки на полях, ніби тримаєш в руках рукопис відомого письменника, який відкриває перед тобою свої таємниці та ділиться «родзинками». Я сама іноді люблю відмічати та підкреслювати основне в книжках. А тут вже все зроблено за мене:) Що ж стосується підбору класиків, то це просто бомба. Особливо подобається, що книжку "розпочинає" Агата Крісті. Жінка, яка підняла класичний детектив на новий щабель розвитку. Дуже слушні поради, цікаві біографічні моменти та прекрасна літературна атмосфера. Не хочеться поспішати у читанні. Хочу "розтягнути" цю книгу, насолоджуватися кожною сторінкою, кожним автором, історією творчого життя. Думаю далі буде ще цікавіше. Мою увагу особливо привертають Рей Бредбері та Умберто Еко, дуже люблю їхні твори. Але думаю й інші автори знайдуть чим здивувати вибагливого читача. Дякую за можливість бути читачем такої книги.
  •  
    Безцінні поради, перевірені часом
    Неймовірна книга з історіями про відомих авторів, яка розкриває їх як звичайних людей, показує як вони йшли до своєї слави, популярності. Розповідає про те, як у них все починалося, що мотивувало, надихало, з якими перешкодами зустрічалися на своєму шляху.
    Окрім фактів з їхнього життя, які багато в чому є повчальними та надихаючими, у книзі зібрано їхні поради для людей, які теж обрали шлях письменництва.
    Також є частина від автора книги, Ростислава Семківа, оскільки самі письменники часто замовчують окремі факти своєї біографії, чи просто не згадують всього. Тому в кінці кожного розділу подано аналіз від автора, щоб ми мали змогу побачити все з об'єктивної точки зору, так би мовити, загальну картину.
    Конкретно ці письменники зібрані у книзі, звісно, за бажанням автора, але в сукупності вони представляють ціле століття. І ми маємо змогу завдяки порівнювати, наскільки різними можуть бути шляхи до успіху, процес роботи, результати, як ті чи інші події впливають на визначення стилю, який у всіх цих авторів є унікальним.
    Читаючи історії про їхній шлях до успіху, з'являється мотивація рухатися до свого власного.
    І як зазначив автор книги "..ні, навчити писати сильні і стильні твори неможливо - цьому можна навчитися, якщо вперто шукати власні способи письма".
    Так ось, ця книга, на мою думку, якраз і дає поштовх до цих пошуків.
  •  
    Як писали класики
    Впечатления на меня эта книга произвела достаточно неоднозначные. Наверно я все таки ожидала от нее нечто большего. В принципе в книги есть все что нужно для людей которые интересуются жизнью и писательством своих любимых авторов и так же сами хотят издать книгу. Конечно помимо автобиографии великих писателей, в книги так же описан весь их путь, с чего они начинали, что послужило для них вдохновением, с какими трудностями им пришлось столкнуться, а так же каждый автор дает очень много советов для начинающих писателей, поэтому по количеству полезной информации, эта книга конечно же оправдала мои ожидания, но все таки мне не хватило больше идей о том, как все таки нужно правильно относиться к этой не простой профессии. Так же мне не хватило количества авторов, хотелось бы, чтобы в книге их было гораздо больше. Думаю все же не хватило книге немного драйва, интересной информации, потому что читать было не очень интересно, не было такого, что книга держала в напряжении и хотелось побыстрее ее прочесть. Я очень долго ее растягивала, но в принципе я ей довольна. Она действительно будет очень полезна всем кто интересуется литературой.
  •  
    ...і як зможеш написати ти сам
    Одна з небагатьох книжок, на яких не діє принцип "Не суди за обкладинкою". Саме тому почати слід із зауваження, що оформлюючи видання, дизайнер та верстальник постаралися на славу. Кольори не дратують очі, папір приємного відтінку та достатньо цупкий, а ляссе та адаптація книги під "чорнетку" - приємне доповнення до загальної картини.
    Не розчаровує і те, що всередині. Безумовно, зараз з'являється багато книг про письменство, але потрібно вміти відсортовувати, де поради фахівця, а де - аматора. Ростислава Семківа вкупі з усіма авторами, яких він обирає для тлумачення письменницьких порад, аматорами точно не назвеш, а відтак до написаного буде цікаво прислухатися не лише майбутнім літераторам, а й просто тим читачам, котрі прагнуть дізнатися більше про те, як взагалі функціонують літературні механізми або просто про улюбленого письменника.
    Сухих біографій, як вже, напевно приготувались очікувати, ви у книзі не побачите - натомість ознайомитесь з усіма падіннями та злетами тих, чиї книги у нинішньому столітті визнані взірцевими творами. Крім того, вишукане почуття гумору самого укладача вдало вплетено у кожен нарис, а тому занудьгувати просто не встигнете. "Як писали класики" стануть прекрасним посібником або ж довідником як для любителів якісних, цікавих історій, так і для їх творців.
  •  
    Цікаво, оригінально, корисно!
    Відзначу одразу - я вважаю, що навчити писати людину, яка не має до цього жодного хисту, неможливо. А отже, всі ці посібники на кшталт "Сідай і пиши", "Книга за місяць", "Стань письменником" і курси, на яких тебе обіцяють за шість-десять занять зробити видатним майстром красного письменства - то все суцільний маркетинг, видурювання грошей і переливання з пустого в порожнє.
    Але книга Ростислава Семківа - зовсім інша справа.
    Почнемо з того, що автор нікого й нічому не вчить. Не обіцяє, що, подолавши ці 240 сторінок, ви раптом віднайдете в собі приховані таланти й станете найкращим літератором країни. Не кидає "з барського плеча" поради від "Капітана Очевидність": мовляв, якщо вам не пишеться, підіть прогуляйтеся, чи носіть усюди з собою нотатник - а що, як спаде на думку якась геніальна ідея?
    Ні, у своїй книзі пан Ростислав просто розповідає. Розповідає про те, як спромоглися створити свої літературні шедеври декілька видатних письменників: Агата Крісті, Умберто Еко, Рей Бредбері, Джордж Орвел, Мілан Кундера... При цьому автор "Як писали класики" не стверджує, що методи, які застосовували ці достойники, є однісінько можливими й одразу зроблять вас генієм. Але річ у тім, що деякі з "ноу-хау" цих майстрів дійсно можна використати - авжеж, якщо в тебе самого є хист до створення історій.
    Цікава й корисна книга.
  •  
    Коротко про класиків
    Так сталось, що першою я прочитала книгу «Як читати класиків». Вона захопила мене дуже сильно і я ні секунди не вагалась перед придбанням цієї книги!

    І знову не пожалкувала. В цій книзі цікаво та не банально йде мова про сімох класиків, які писали в 20 сторіччі та стали фігурами, по яких можна прослідкувати історію.

    Що хочеться сказати про саму книгу. Після Як читати… особливості верстки з великою кількістю повітря на сторінці, з підкресленими та обведеними словами, зі специфічним шрифтом здалися мені звичними та зовсім не дратували. Кольорове оформлення обкладинки, приємний на колір та дотик папір, стрічка-ляссе – книжка зроблена дуже гарно.

    Щодо змісту. Читати було справді цікаво, я дізналась багато нового і, як і після Як читати… закрила книгу із натхненням до нових книжкових звершень!
    Яких саме?
    1. Дочитати від пані Агати ті твори, які ще не прочитані.
    2. Познайомитись із паном Льосою.
    3. Передивитись екранізацію Кундери))
    4. Нарешті прочитати «1984» та «451 градус по Фаренгейту» (ну класика ж!)
    5. Відкрити для себе Умберто Еко не лише як медієвіста, а й як романіста!
  •  
    Хорошая книга - плохое издание
    Пришел подарок самой себе на черную пятницу - а оказался вовсе не подарок. У этой книги есть ряд проблем, которые сильно могут попортить чтение.
    1. Книга пришла в прозрачной упаковке и после раскрытия оказалось, что издание имеет очень ярко-выраженный, неприятный, кисловатый запах. И это проблема. Книгу невозможно читать пока она пару дней не отлежится на балконе в раскрытом состоянии. Такого запаха нет даже при дешевой печати на газетной бумаге (тут тоже газетная, плотная). Запах ужасный, впервые с таким сталкиваюсь.
    2. Вёрстка. Не известно, чем руководствовались издатели, когда позволили верстальщику сместить блок текста на странице вниз, оставляя огромный пустой отступ сверху (во-первых, вы держите книгу пальцами снизу и сами себе закрываете текст, во-вторых, книгу приходится постоянно поднимать-опускать, потому что глазам неудобно так низко смотреть), но это странное решение. Очень странно и неудобно.
    3. Разные меж-буквенные расстояния. Это опять к верстальщику. Мне кажется, что это прям бросается в глаза, но может для кого-то это несущественно. Но если сверстать с нормальными расстояниями, книга ужмется в несколько раз.
    Спорные проблемы: шрифт великоват и широковат (но это вкусовщина), иллюстрации-обводки в тексте слишком яркие и иногда раздражают (будто за вас решили, что важно, а что - нет, а вы-то и не согласны), бумага не супер-хорошая, не мелованная, средне, (возможно бумага пахнет) интегральная обложка - в целом нормально, но "коллекционерам" не понравится. Зато есть ляссе.

    Спойлер. Эти проблемы почти все исправили в "Як читати класику", но я бы лучше купила электронную, если бы был такой вариант (тогда проблем не было бы).

    К содержанию придирок нет. Книга вот максимально для тех, кто хочет начать писать книги и совершенно незнаком с советами известных писателей, но и человеку, который любит классику и которому интересна тема литературы, будет интересно. Это не глубокий трактат и анализ (если вы вдруг ждете), но приятное интересное чтение, достаточно обобщенное с приятным стилем автора и удобной структурой (годы жизни писателя, краткая биография, краткие выжимки из их книг-эссе по мастерству писательства, итоговые советы и заключение). Я не искала учебник "как писать книги" (но если вы ищите, эта штука вам пригодится) и почему-то ждала более глубокого анализа, больше имен и сложных исследований, тут все намного проще, но прочитанным осталась все равно довольна. Объем небольшой, читается быстро, легко, атмосфера создается уютная и приятная и красивое оформление корешка-обложки тоже подкупает. Если вы "начинающий" читатель-писатель и хотите узнать, как писать-кого читать я бы порекомендовала, имена все-таки громкие (если вы таки еще не читали), если ждете чего-то серьезного и глубокого - вряд ли (лучше сразу "Як читати класику"), если просто годный украинский нон-фикшн про литературу - это для вас топ.
    И все же, если вдруг появится электронка, советую лучше брать ее, у печатного издания масса неприятных проблем.
  •  
    За завісою таємного світу письменництва
    "Як писали класики" - книга, котру однаково цікаво буде прочитати як досвідченому літературознавцю, так і любителю читання, і навіть тим, хто читанням особливо і не цікавиться.
    Ростислав Семків привідкриває завісу творчості семи всесвітньо відомих письменників 20 століття. Вибір цих семи він обґрунтував наприкінці книги, написавши, що це його вибір як автора, всі "герої" були важливими для нього особисто в різі періоди життя. І така відповідь варта поваги та прийняття.
    Книга дуже зручна і я сказала б, що навіть базова. Вона містить таймлайн життя письменників з ключовими подіями; їх коротеньку біографію з зазначенням чинників середовища, певними зовнішніми впливами, досягненнями; також, безумовно, поради цих іменитих авторів новачкам; ну і наостанок, секрети успіху вже з точки зору читачів та літературних критиків.
    Ця сімка така відома, що твори когось з них ви точно читали. Тим цікавіше згадувати зміст, суть, порівнювати свої відчуття та враження з точкою зору Ростислава Семківа, і, звісно, дізнаватися щось нове.
    Раптом так сталося, що когось ви ще не прочитали, це теж не біда. Автор не дає спойлерів, скоріше навпаки, він говорить про ідеї, сенси, літературні ходи. І це зацікавлює ще більше.

    Якщо говорити про поради письменникам-новачкам, то всі сходяться на двох речах: треба багато читати та постійно писати, багато писати. Тільки так буде створено шедевр.

    Що стосується цікавих елементів оформлення, то мені сподобалися авторські підкреслення певних слів, фраз, або ж виділення їх іншим чином. Це створює ефект живого письма та надає додаткових наголосів. Також у книзі де-не-де зустрічаються, так би мовити, клякси від чорнила; деякі найбільш суттєві (на думку автора) думки та поради не надруковані, а оформлені в тому ж "написаному" стилі. Такі ефекти вдалися за рахунок збільшення розміру шрифту, до цього треба трішки звикнути після стандартних "дрібно надрукованих" книг.
    Обгортка книги, як написали в одній з рецензій, інтегральна (пішла з цим терміном до гугла:)), якщо говорити спрощено і базуючись на тактильних відчуттях, вона напівтверда, тримає форму, однак прогинається, якщо її згинати. Для мене особисто це малесенький мінус в практичності, однак проблем не створює точно.
  •  
    Як писали класики
    Ви любите писати?

    Вигадувати різноманітні історії та сюжети?

    А тепер уявіть , що ви навчились робити це не гірше за Агату Крісті.

    Думаєте, що це неможливо?

    Готова посперечатися.

    Це не перша книга Семківа, яку я читала. Рік тому, мене поглинув інший літературний посібник Ростислава -'Як читати класиків'. Книга мені дуже сподобалася, тому я без вагань взялася за першу частину класиків).
    Мене підкупив стиль викладу тексту - легко і просто, одним словом, для людей (просто після примітки, що Семків стажувався у Гарвардському університеті, точно не очікуєш приємного і зрозумілого чтива).
    'Як писали класики '- посібник для починаючих письменників, де розкриваються прийоми сильного тексту від світових класиків літератури. Вісім різних письменників, жанрів та підходів до роботи.У книзі детально розібраний та проаналізований стиль кожного автора та винесені дієві правила письма та процесу редагування
    Також, у книзі можна знайти цікаву інформацію про авторів, що точно не залишить байдужим жодного читача).
    Видання має якісне та гарне оформлення за досить низьку ціну. Як на мене, то це великий плюс.
 
Характеристики Як писали класики
Автор
Ростислав Семків
Видавництво
Pabulum
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х210 мм
Палітурка
Інтегральна
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-97615-0-7
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Клас
9-й клас
Література
Українська