Пан і його слуга подорожують,потрапляють в різні пригоди і згадують минуле.Розмову ведуть про те,що найбільше турбує людей-про кохання і секс.Це не сентиментальне кохання,яке було модне в романах того часу-Дідро витончено кепкує над смаками публіки,герої розмовляють про тілесну любов в буквальному значенні.Всі історії зазвичай просякнуті гумором(іноді за межею фолу).Часом сюжет нагадує іронічний фарс,а іноді й пародію на крутійський(плутовський) роман. Дідро в кращих традиціях куртуазної літератури спочатку описує злягання на горищі-галявині-узбіччі-сіні-ліжку(в останню чергу...),а потім попереджує,що його докори в аморальності не бентежать і "не хочеш-виплюнь кактус".Того,що буде кактус,ніщо не віщувало. Філософська складова подана дуже приємно,у формі дії,а не просто роздумів.У Жака є своя правда -він за нею живе,і так,по суті,має робити кожен з нас.Як на мене ця мораль є вічно актуальною.Читання Дідро у всі часи є корисною справою.Родзинкою цього видання є класичний переклад 1930 року від Валер'яна Підмогильного.