Щільна, насичена змістами та алюзіями до Святого Письма, прекрасна релігійна лірика. Це така поезія, яка перетікає у царину літератури з молитовного стану свідомості. В ній багато образів природи, у яких поет бачить руку Творця. Присутність Творця, також вбачається і у акті віршоскладання. «На початку було Слово, і все через нього сталось». Таємниця початку виникає із Словом, постає зі Слова. Слово — одвічне бачення і одвічне виповідання. Той, хто створював, бачив — бачив, що «було добре», бачив вúдінням, відмінним від нашого. Він — перший Свідок — бачив, віднаходив у всьому певний слід своєї Істоти, своєї пóвні — Бачив: Omnia nuda et aperta sunt ante oculos Eius* — Відкрите і прозоре — Істинне, добре і красиве — Бачив вúдінням, відмінним від нашого. Одвічне бачення і одвічне виповідання: «На початку було Слово, і все через нього сталось», В свідомості поета луна непреривний монолог звернений до Всевишнього: "Яке ж предивне Твоє мовчання в усім, чим звідусіль проявляє створений світ... що кожним схилом спадає разом із затокою лісу... " Краса Творіння нескінченно дивує поета "і ліси мовчки спадають у ритмі потоку — але дивується людина! Поріг, що світ в ній переходить, це поріг здивування. (Колись саме цьому здивуванню нáдано ім’я «Адам»." Дуже майстерно виконаний літературний переклад українською мовою, зберігає усі індивідуальні авторські інтонації.