Петро Лаврів мав непросту долю, його разом з дружиною було засуджено за співпрацю з УПА до ув’язнення в таборах. Після звільнення повернутися до Західної України не дозволили і подружжя оселилося в Донецькій області. Проживши більшу частину свого життя на Донеччині Петро Лаврів став автором декількох праць, що присвячені особливостям розвитку цього регіону. Саме йому належить введення в обіг терміну «Південно-Східна Україна», до якої він відносив територію між середньої течії Дніпра та Дону. Праця Петра Лавріва зацікавить перш за все краєзнавців та істориків. Адже в своїй роботі автор дуже детально дослідив процес заселення та особливості соціально-економічного розвитку цього регіону України. В першу чергу багато уваги автор приділив ролі запорізького та донського козацтва в історичному розвитку Південно-Східної України. Розглядаючи історичний процес в хронологічній послідовності автор приділяє багато уваги саме формуванню етнічного складу населення досліджуваних територій. Активне заселення регіону почалося в кінці вісімнадцятого – початку дев’ятнадцятого століття. Етнічний склад населення був дуже строкатим, а перетворення регіону в промисловий центр Російської імперії вплинув на політичні уподобання його мешканців. Цікава праця, завдяки який стають доступними широкому колу читачів маловідомі факти з історії Південно-Східної України.