Петро Михайлович Кралюк — український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України,професор Національного університету «Острозька академія». Автор численних праць з історії культури України, зокрема її філософської думки.

Перший том фундаментальної праці Петра Кралюка присвячено розвитку філософської думки на українських землях від Античності до кінця XVIII ст. Автор охоплює широкий спектр культурних ідей — від античного філософствування в колоніях Північного Причорномор’я та ромейських (візантійських) впливів у Київській Русі, поширення ісихазму в період «темних віків» до ренесансних ідей в українській культурі, утвердження в ній західноєвропейської неосхоластики, що, зокрема, знайшло відображення у філософії Києво-Могилянської академії. Особливістю дослідження є відхід від канонічної схеми Дмитра Чижевського: науковець наголошує на багатоголоссі традицій, постійних запозиченнях і перетинах культурних впливів. Він показує філософію як важливий чинник формування української ідентичності, що перебувала у взаємодії з європейськими, східними та південними інтелектуальними традиціями.