Жорж Батай (1897–1962) — французький письменник, філософ, публіцист, дослідник історії мистецтва, який випереджав свій час, його ім’я досі асоціюють з інтелектуальними провокаціями, скандалами та порнографічною естетикою. «Історія еротизму» (1951) — сміливий погляд дослідника, пророка сексуальної революції на еротичне в людській природі, сакральне та прокляте, трансгресію, порушення заборон та їх вплив на культуру й історію людства. «У кожному разі еротика — це екстравагантність», бажання й насолода, та водночас бажаний і неминучий сором, усвідомлення якого й відрізняє людей від тварин, а заодно є шляхом досягнення екстазу, як стверджує автор у статті «Парадокс про еротизм». 1970 року у видавництві «Ґаллімар» вийшло друком повне зібрання творів Жоржа Батая у 10 томах із передмовою історика сексуальності, філософа Мішеля Фуко, в якій він називає Батая одним із найбільших письменників XX століття.