Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті
Паперова книга | Код товару 847300
Yakaboo 5/5
Автор
Стівен Сломен, Філіп Фернбак
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Мирослава Лузіна
Кількість сторінок
344
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х90/16 (145х215 мм)

Усе про книжку Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

Ми живемо у дивовижну епоху: ще ніколи знання, зокрема наукові знання, ніколи не були настільки доступні, ніколи перевіряти факти не було так легко, ніколи так багато людей не мали можливості вчитися новому. І попри це людей, які вірять у всесвітню змову, "шапочку з фольги" та інші антинаукові забобони, не стає менше, радше навпаки.

Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак з перших сторінок переконують, наскільки мало ми знаємо про те, про що, здавалося би, знаємо багато. Абсолютна більшість людей не розуміє механізм дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть такі прості, як зливний бак унітазу. Попри це людство не тільки вижило, а й досягнуло нечуваних успіхів у розумінні й навіть опануванні навколишнього світу. Як так сталося?

Сломен і Фернбак пишуть про те, що усі ми живемо у спільнотах знання, а те, що ми вважаємо "своїми" знаннями, насправді розподілено довкола нас, і ми сягаємо по ці експертні знання, навіть не помічаючи цього і не усвідомлюючи глибини свого невігластва. Високорозвінені суспільства складаються з окремих осіб, які напрочуд мало знають, а своїм розвитком завдячують ефективності обміну знаннями. Автори також пояснюють, чому навіть освіта і вільний доступ до інформації та наукових досягнень не рятує людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок, а також розповідають, що з цим робити.

Про авторів:

Стівен Сломен — професор когнітивістики, лінгвістики і психології Університету Браун, головний редактор журналу Cognition.

Філіп Фернбак — когнітивіст, викладач маркетингу Бізнес-школи Лідса Університету Колорадо.

Відгуки

 «Ця книжка провокує, а нам саме й потрібні пояснення наших сучасних бід з точки зору когнітивних помилок, а не з точки зору морального занепаду тих чи тих груп».

—  Financial Times

«Якісно новий путівник у світ людського розуму».

— Psychology Today

«Автори роблять таке потрібне вприскування смиренності: будьте скептичними щодо власних знань і народної мудрості».

— The Economist

В оригінальній анотації рекомендують «фанам Чарлза Дахіґґа, Деніела Канемана і Мічіо Кайку».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Стівен Сломен, Філіп Фернбак
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Мирослава Лузіна
Кількість сторінок
344
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х90/16 (145х215 мм)
Рецензії
  •  
    Знання чи ілюзія, експерти чи профани.. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Корисна книга для всіх, яка гарно «приземляє» в питаннях нашого «всезнання». Вважаєте, що ви гарно розумієтеся в питаннях економіки, політики, державного управління, проведення усіляких реформ, міжнародної політики і військової стратегії? Тоді спробуйте спершу пояснити для себе принцип функціонування унітазу чи застібки-блискавки.
    Автори книги добре показують, що люди постійно перебувають в ілюзії свого знання: думають, що щось знають, а насправді – цих знань нема, або вони настільки поверхові, що ми не можемо детально пояснити навіть повсякденні речі.
    Ілюзія знання трапляється тому, що ми живемо в спільноті знань і не відрізняємо знання всередині нашої голови від знань поза її межами. Насправді ми часто беремо знання не зі своєї голови, а з середовища і від інших людей. Це і фішка мислення, і його дефект. Світ і спільнота зберігають переважну частину нашої бази знань. Велика частина людського розуміння складається просто з усвідомлення того, що знання десь там є. Глибоке розуміння зазвичай складається зі знання того, де це знайти. Тільки справжні ерудити оперують знаннями, що зберігаються в їхній пам’яті.
    Зворотній ілюзії знання – прокляття знання. Коли ми знаємо про щось, нам важко уявити, що хтось інший цього не знає. Прокляття знання полягає в тому, що ми вважаємо: якщо це знання є в нашій голові, то воно також є і в головах інших. У випадку ілюзії знання ми схильні вважати, що те, що є в головах у інших, є і в нашій голові.
    Оскільки ми живемо всередині вуликового розуму, багато в чому покладаючись на інших людей і на середовище як на сховище наших знань, переважна більшість того, що у нас в голові, має досить поверховий характер. Зазвичай ця поверховість сходить нам з рук, бо інші люди не очікують від нас глибших знань – адже їхні знання теж поверхові.
    Оскільки ми плутаємо знання у наших головах зі знаннями, до яких ми маємо доступ, ми переважно не свідомі того, наскільки мало ми розуміємо. Ми живемо з переконанням, що розуміємо більше, ніж ми насправді розуміємо. Той факт, що я маю доступ до знань когось іншого, змушує мене почуватися так, ніби я вже знаю, про що кажу.
    Загалом ми не свідомі того, наскільки мало ми знаємо: найменший шматочок знань викликає в нас таке відчуття, ніби ми експерти. А відчувши себе експертами, ми починаємо розмовляти, як експерт. І виявляється, що люди, з якими ми розмовляємо, теж знають небагато. Тож порівняно з ними ми – експерти. Це підсилює наше відчуття того, що ми володіємо експертними знаннями.
    Саме така спільнота знань може стати небезпечною: ми впливаємо на людей, а вони впливають на нас. Коли члени групи знають небагато, але займають спільну позицію, це може підсилити відчуття розуміння одне в одного, і в результаті усі починають відчувати, що їхня позиція виправдана, їхня місія чітка, навіть коли для цього нема вагомих підстав у вигляді реальних спеціальних знань. Одні вбачають в інших підставу для свої поглядів, тож ця думка заснована на міражі. Члени групи надають одне одному інтелектуальну підтримку, але нема нічого, на що спиралася б сама група. Нічого не нагадує?
    Неможливо стати експертом з кожної теми. Доволі важко стати експертом навіть з однієї теми. Світ нескінченно складний і немає людини, яка могла б охопити все, що в ньому є. Люди живуть у спільнотах знань, і щоб спільнота працювала, потрібен поділ когнітивної праці. Щоб знання ставало спільним надбанням спільноти, роль експерта з кожного певного питання має виконувати хтось гідний довіри і добре поінформований. Але не всім треба знати все.
    Експерти не можуть говорити суспільствам, чого ті хочуть; це є те, що суспільства мають вирішувати самі. Але експерти можуть допомогти суспільствам зрозуміти, які варіанти є для них доступними і якими будуть наслідки вибору того чи іншого варіанту.
    Автори вважають, що суперрозум, який змінює світ, - це не машини з надлюдськими можливостями. Це – спільнота знань. Суперрозум з’являється там, де буде створено умови для безперешкодного руху інформації в дедалі більших спільнотах знань. Розумна технологія не стільки змінює людей, скільки поєднує їх. Інтернет демонструє, що справжній суперрозум закладений у спільноті.
  •  
    Знання - це сила. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга приємно вразила. Дуже сподобалось, як висловлює автор свої думки. На перший погляд казалось, що такі елементарні речі на перший погляд, про які ми не задумуємось.
    Книга має тверду обкладинку, шрифт середній, ілюстрація обкладинки дуже подобається, книга якісна.
    Ми живемо в епоху доступних знань. Але не кожний знає як правильно їх використовувати, і як правильно ними оперувати. Знання такі великі і безкінечні, що жодна людина не може охопити весь спектр знань, хоча б з однієї теми. Інтернет — це машина з великим потоком знань, але завдяки суспільству створюється справжній супер розум.
    Автори Стівен Сломен і Філіп Фернбак допомагають розібратися у дуже цікавих темах на питаннях. Як наші думки розходяться з реальністю, що ми знаємо та про що ми думаємо, як приймати розумні рішення. Люди, які вважають, що знають досить багато насправді, вони нічого не знають, чому ви подумаєте? Вам варто прочитати цю книгу і ви все зрозумієте. Книга спонукає на роздуми.
    Книга варта уваги. Рекомендую!!!!!
Купити - Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті
Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

Звичайна ціна: 220 грн

Спеціальна ціна: 187 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Стівен Сломен
Стівен Сломен

Стівен Сломен — професор когнітивних, лінгвістичних і психологічних наук в Університеті Брауна. Він живе зі своєю дружиною в Провіденсі, штат Род-Айленд. Є двоє дітей. Стівен Сломен в 1990 році отримав ступінь доктора психологічних наук в Стенфордському університеті, і завершив дослідження в докторантурі Мічиганського університету. Він почав викладати в Брауні в 1992 році. Стівен — вчений, який ви...

Детальніше

Філіп Фернбак
Філіп Фернбак

Філіп Фернбак — учений і професор маркетингу в Школі бізнесу Університету Колорадо в Лідсі. Він живе в Боулдері, штат Колорадо, зі своєю дружиною і двома дітьми. Він має докторський ступінь з Університету Брауна в області когнітивних наук і ступінь з коледжу Вільямс, де він вивчав філософію. Його дослідницькі інтереси охоплюють багато областей поведінки споживачів, у тому числі причинно-наслідкові...

Детальніше

Рецензії Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Знання чи ілюзія, експерти чи профани.. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Корисна книга для всіх, яка гарно «приземляє» в питаннях нашого «всезнання». Вважаєте, що ви гарно розумієтеся в питаннях економіки, політики, державного управління, проведення усіляких реформ, міжнародної політики і військової стратегії? Тоді спробуйте спершу пояснити для себе принцип функціонування унітазу чи застібки-блискавки.
    Автори книги добре показують, що люди постійно перебувають в ілюзії свого знання: думають, що щось знають, а насправді – цих знань нема, або вони настільки поверхові, що ми не можемо детально пояснити навіть повсякденні речі.
    Ілюзія знання трапляється тому, що ми живемо в спільноті знань і не відрізняємо знання всередині нашої голови від знань поза її межами. Насправді ми часто беремо знання не зі своєї голови, а з середовища і від інших людей. Це і фішка мислення, і його дефект. Світ і спільнота зберігають переважну частину нашої бази знань. Велика частина людського розуміння складається просто з усвідомлення того, що знання десь там є. Глибоке розуміння зазвичай складається зі знання того, де це знайти. Тільки справжні ерудити оперують знаннями, що зберігаються в їхній пам’яті.
    Зворотній ілюзії знання – прокляття знання. Коли ми знаємо про щось, нам важко уявити, що хтось інший цього не знає. Прокляття знання полягає в тому, що ми вважаємо: якщо це знання є в нашій голові, то воно також є і в головах інших. У випадку ілюзії знання ми схильні вважати, що те, що є в головах у інших, є і в нашій голові.
    Оскільки ми живемо всередині вуликового розуму, багато в чому покладаючись на інших людей і на середовище як на сховище наших знань, переважна більшість того, що у нас в голові, має досить поверховий характер. Зазвичай ця поверховість сходить нам з рук, бо інші люди не очікують від нас глибших знань – адже їхні знання теж поверхові.
    Оскільки ми плутаємо знання у наших головах зі знаннями, до яких ми маємо доступ, ми переважно не свідомі того, наскільки мало ми розуміємо. Ми живемо з переконанням, що розуміємо більше, ніж ми насправді розуміємо. Той факт, що я маю доступ до знань когось іншого, змушує мене почуватися так, ніби я вже знаю, про що кажу.
    Загалом ми не свідомі того, наскільки мало ми знаємо: найменший шматочок знань викликає в нас таке відчуття, ніби ми експерти. А відчувши себе експертами, ми починаємо розмовляти, як експерт. І виявляється, що люди, з якими ми розмовляємо, теж знають небагато. Тож порівняно з ними ми – експерти. Це підсилює наше відчуття того, що ми володіємо експертними знаннями.
    Саме така спільнота знань може стати небезпечною: ми впливаємо на людей, а вони впливають на нас. Коли члени групи знають небагато, але займають спільну позицію, це може підсилити відчуття розуміння одне в одного, і в результаті усі починають відчувати, що їхня позиція виправдана, їхня місія чітка, навіть коли для цього нема вагомих підстав у вигляді реальних спеціальних знань. Одні вбачають в інших підставу для свої поглядів, тож ця думка заснована на міражі. Члени групи надають одне одному інтелектуальну підтримку, але нема нічого, на що спиралася б сама група. Нічого не нагадує?
    Неможливо стати експертом з кожної теми. Доволі важко стати експертом навіть з однієї теми. Світ нескінченно складний і немає людини, яка могла б охопити все, що в ньому є. Люди живуть у спільнотах знань, і щоб спільнота працювала, потрібен поділ когнітивної праці. Щоб знання ставало спільним надбанням спільноти, роль експерта з кожного певного питання має виконувати хтось гідний довіри і добре поінформований. Але не всім треба знати все.
    Експерти не можуть говорити суспільствам, чого ті хочуть; це є те, що суспільства мають вирішувати самі. Але експерти можуть допомогти суспільствам зрозуміти, які варіанти є для них доступними і якими будуть наслідки вибору того чи іншого варіанту.
    Автори вважають, що суперрозум, який змінює світ, - це не машини з надлюдськими можливостями. Це – спільнота знань. Суперрозум з’являється там, де буде створено умови для безперешкодного руху інформації в дедалі більших спільнотах знань. Розумна технологія не стільки змінює людей, скільки поєднує їх. Інтернет демонструє, що справжній суперрозум закладений у спільноті.
  •  
    Знання - це сила. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга приємно вразила. Дуже сподобалось, як висловлює автор свої думки. На перший погляд казалось, що такі елементарні речі на перший погляд, про які ми не задумуємось.
    Книга має тверду обкладинку, шрифт середній, ілюстрація обкладинки дуже подобається, книга якісна.
    Ми живемо в епоху доступних знань. Але не кожний знає як правильно їх використовувати, і як правильно ними оперувати. Знання такі великі і безкінечні, що жодна людина не може охопити весь спектр знань, хоча б з однієї теми. Інтернет — це машина з великим потоком знань, але завдяки суспільству створюється справжній супер розум.
    Автори Стівен Сломен і Філіп Фернбак допомагають розібратися у дуже цікавих темах на питаннях. Як наші думки розходяться з реальністю, що ми знаємо та про що ми думаємо, як приймати розумні рішення. Люди, які вважають, що знають досить багато насправді, вони нічого не знають, чому ви подумаєте? Вам варто прочитати цю книгу і ви все зрозумієте. Книга спонукає на роздуми.
    Книга варта уваги. Рекомендую!!!!!
  •  
    Знання - що воно таке? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Автори даної книжки у легкій формі і не вдаючись до високих філософських роздумів розбивають один із основних міфів сучасного світу, а саме міф, що ми знаємо все. Книга написана як науково-популярна із відповідними прикладами, що легко сприймаються, але насправді автори зачепили вагоме запитання. Дуже часто можна побачити в соцмережах в коментарях, як різні диванні "експерти" комусь нагадують, що зараз ХХІ століття і потрібно поводити себе "сучасно", наприклад, школярки знялися у фотосесії на смартфон напівоголеними і їх дехто засуджує, а дехто нагадує тим хто засуджує про ХХІ століття. Так ось суть книжки про те, що ці школярки із ХХІ століття опинившись в ХVI якимось фантастичним методом, не важливо яким, не змогли би тим людям того часу розповісти як створити смартфон на який вони знімались оголеними вважаючи себе з приналежного століття, бо в "сучасності" такі знання не обов'язково мати всім. Тому це книга для тих, хто тішить себе думками про те, що він із ХХІ століття, але нічого про нього не знає, навіть як працює бачок унітазу. Тому опинившись в дикому середовищі наш прибулець з майбутнього дичів би як і всі місцеві мешканці.
  •  
    Ви будуте здивовані що насправді означає "знання" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга настільки хороша, що я, прочитавши її більше місяця назад, вже встигла купити декілька примірників в якості подарунку друзям і родичам. Сподіваюсь, цей факт став сильним аргументом, чому я вважаю книгу "Ілюзія знання" крутою.
    Сломан і Фернбах - учені когнітивістики, однієї із найцікавіших наук сучасності. Автори аналізують наше знання - як воно формується, що йому заважає, і яким чином ми пам"ятаємо. Тому і їхня книга - це цікава суміш багатьох дисциплін, від атомної фізики, до історії і культурології - автори вміло використовують міждисциплінарне знання і аналізують людський досвід.

    Незважаючи на широкий тематичний спектр, книга "Ілюзія знання" напрочуд легко і доступно написана - у ній поряд із складними науковими і етичними питаннями, автори вміло використовують іронію та самоіронію, щоб показати власні помилки та життєві банальності.

    Головна теза у книзі - що помилятися властиво всім: першовідкривачам у фізиці, академічним професорам та зрештою - нам усім. Жоден із нас не є носієм вичерпної кількості інформації, тому ми завжди маємо звертатися до досвіду інших. Тому ми ніколи не мислимо на самоті.

    Більш того, у книзі не лише описуєтьcy процес набуття знання, як ми запам"ятовуємо і використовуємо певну інформацію, Сломен і Фернбах наводять ключові і саvі потрібні приклади когнітивних упереджень - ментальних моделей, які часто нам заважають більш чітко приймати реальність.
  •  
    Что мы знает на самом деле? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Иллюзия знания" - забавная и умная книга. Мне понравилось в ней сочетание науки, философии и когнитивной психологии. Работу было легко читать, к тому же она оказалась невероятно интересной и полезной, поскольку помогла понять мои мысли в последнее время. Мне нравились маленькие загадки, вопросы и конкретные примеры, которые наводили авторы. Это определенно книга, которой я поделюсь с другими и о которой хочется говорить больше.

    Сломан и Фернбах - профессора с опытом в когнитивной науке. В этой книге они объясняют, почему мы знаем меньше, чем нам кажется; на самом деле мы заполняем пробелы, используя знания других. Это кажется очевидным, но я нашла много удивительного в книге. В своем заключении авторы признают, что идеи, которые они обсуждают, существуют давно. Однако Сломан и Фернбах используют простые примеры из реальной жизни, которые позволяют легко относиться к проблемам. Я рекомендовала бы эту книгу в первую очередь как своеобразное введение в вопросы познания и принятия решений.
  •  
    Знания и интуиция 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Самая блестящая книга, которую я прочитала в этом году. Это книга, которая рассматривает процесс познания и механизмы, которые управляют человеческим мозгом, проводя прекрасные параллели с компьютерными знаниями - как машина накапливает знания и управляет ими в сравнении с человеческим мозгом.

    Книга прекрасно объясняет, что интуиция - это сложная, быстрая и эффективная система принятия решений, но она не полностью точна. Так, авторы сравнивают ее с системой обдумывания, где процесс принятия решений более сложный, основанный на фактах и ​​анализе, гораздо более точный, чем интуиция, но требует больше времени и энергии.

    Очевидно, что мы не можем провести большую часть нашего дня в размышлениях, поэтому мы должны полагаться на интуицию. Когда мы принимаем решения, опираясь на свою интуицию, в процессы вовлечен не только мозг, но и все тело, как вы думаете, откуда взялся этот интуитивный инстинкт? Интересно также то, что знания лежат за пределами нашего тела - это называется коллективным знанием, и это сравнимо с тем, что происходит в улье, где есть много специализированных элементов знаний, которые работают вместе, чтобы достичь наибольшего эффекта. Одним словом, книга стоящая!
  •  
    "Ілюзія знання" - сучасна проблема світу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Після прочитання ваш мозок просто вибухне! Просто переворот свідомості. Ми вважаємо, що ми все про все знаємо, але це не так і завдяки цій книзі ви зрозумієте чому. Навіть про найбанальніші речі люди про них багато чого не знають, або думають , що знають. У книзі у легкій доступній формі це все пояснюється. Настільки легко маніпулювати людьми. Кожен день ми отримуємо мільйон інформації, але скільки з неї є правдою. Ми віримо, що майже вся інформація є правдою, і навіть коли нам пояснюють, що це не так, ми не завжди цьому віримо. Просто уявіть, що ви перемістились в минуле. І у вас виникло бажання поділитися всіма вашими знаннями. Але банально пояснити навіть більшу половину ви не зможете. От хоча б взяти принцип роботи унітазу (приклад взято з книги). Ну ми думаю, тю та це ж елементарно. Та задумавшись приходить розуміння, що ми по суті нічого не знаємо. Але ще частіше нам стає соромно за те, що ми не знаємо такої банальщини. Хоча більшість навіть такої нібито банальщини не знає. Ця книга мене дуже змінила, прийшло велике розуміння більшості речей. Моє спілкування з людьми теж трішки змінилося. Пропала думка, якщо знаю про це я, то і він знає. Рекомендую кожному!
  •  
    разрушители многих иллюзий
    Эта книга не просто мне понравилась, но принесла изрядное утешение. Мне полностью близка и созвучна позиция авторов, которые достаточно ясно намекают на то, что лучшее, чего достигает человечество, оно делает вместе. Это изрядное утешение в наше время, большой разрозненности и того же агрессивного капитализма. Я имею ввиду, что для меня эта книга доказала полную несостоятельность таких стратегий как: "бей своих, чтоб чужие боялись", "ешь, или съедят тебя" и т.д., всех этих паразитических моделей поведения, которые настолько легитимны в обществе, что порой начинаешь верить в то, что это приемлемые, или неизбежные вещи. Многие лидеры внушают людям, что это именно так. Книга, конечно, не об этом, но понимание человечества, как общности - это то, что она обосновывает, исходя не из гипотетических моделей "ах, как хорошо было бы если бы...", а из фактических достижений человечества.
    Это книга на страже здравого смысла, способная удержать от многих ошибочных суждений, спровоцированных актуальными сегодня манипуляциями, всякими "измами" и суевериями.
    Авторы научно обосновали многое из того, что я понимал интуитивно. Книгой очень доволен.
  •  
    Рецензія на книгу "Ілюзія знання"
    Стародавня фраза Сократа, яка давно стала крилатою, "Я знаю, що я нічого не знаю" актуальна сьогодні, як ніколи. Ми маємо доступ до безкінечної кількості інформації, можемо опанувати протягом життя не одну професію і маємо вірних помічників у цьому у вигляді - гаджетів. Здавалось би ми стали експертами у всьому і не гребуємо в більшості похвалитись усім. Але якщо насправді нам можуть поставити якісь глибинні чи додаткові питання із сфери, в якій ми вважаємо себе експертами, то ми починаємо сумніватись у власних знаннях. Тоді і переконуємось, що маємо не знання, а ілюзією про них. Автори цієї книги не ставлять за мету розвінчувати міфи про те, що ми справжні невігласи (хоча так в принципі і є), вони більше схиляють нас до критичного мислення - перевіряти інформацію, не поспішати із висновками, а тим більше - із вішанням ярликів. У книзі є дуже багато цікавих досліджень та фактів, які насправді доводять, що всі ми різні, але в тій самій мірі - однакові. В більшості свою картину світу ми формуємо під впливом людей, яких вважаємо експертами чи лідерами думок, вважаємо окремі судження фактами, і піддаємось маніпуляціям. Щоб цього уникнути, варто усвідомити і прийняти своє невігластво як норму людського життя і більше ставити питань. Ця книга - чудовий путівник у світ людської психології та мислення.
  •  
    Я знаю, що я нічого не знаю
    "Я знаю, що я нічого не знаю".
    Сократ був великим філософом свого часу, але і для нас, людей двадцять першого століття, його фраза не втратила свою актуальність.
    Кожного дня нас оточує стільки предметів, подій, ситуацій, в сутності яких ми думаємо, що ми розбираємося.
    Але автори книги вам доведуть, що ви дуже помиляєтеся.
    Ми кожного дня стикаємося з таким великим винаходом цивілізованого суспільства, як унітаз. І ми начеб-то розуміємо його сутність. Але чи зможе хто з нас точно описати весь механізм його дії? Навряд чи це зможе зробити середньостатистична людина (звичайно, якщо ви не являєтеся кваліфікованим збирачем унітазів, або його винахідником, або спеціально не вивчали його структуру).
    На такому простому прикладі автори книги показують, що ми не знаємо багато чого у цьому світі, але ми можемо з цим жити. Головне не потрібно кричати направо і наліво, що ви знавець в усіх галузях життя. Стільки людей кричать про політику, фінансову сферу, вакцинацію, релігію та ще багато про що, а самі навіть на десять відсотків не в темі.
    Але не тільки про те, що не потрібно входити в суперечки по темам, в яких ви не розбираєтеся, розповість вам ця книга. Але і про те, що людина в принципі не може бути експертом у великій купі питань. Добре якщо хоч одна тема зацікавить людину на стільки, що вона присвятить їй своє життя. І то не факт, що вона стане в ній експертом. Життя дуже стрімко міняється.
    Хоча мозок людини може вмістити в себе безкінечну кількість інформації, але практично використовуємо ми небагато. Тому ми і живемо в суспільстві, в якому кожна людина відповідає за певний аспект життя. Коли у вас протікла труба, ви викликаєте сантехніка. Коли у вас заболів зуб - ви йдете до стоматолога. Коли ви обираєте президента - ви обираєте людину, якій ви довіряєте знайти команду, яка буде ефективно керувати державою.
    І це нормально.
    Живіть та насолоджуйтеся життям і цікавтесь тим, що робить вас щасливим.
  •  
    Плюси та мінуси книги, яку все ж варто читати 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга має три центральні теми: невігластво, ілюзія розуміння і спільнота знань. Автори послідовно розкривають ці питання, спершу пояснюючи, які ми є невігласи, хоч часто самі цього не підозрюємо, розповідають про особливості опрацювання інформації мозком та яку роль в цьому відіграють наші органи чуття, інші люди та технології, і приходять до висновку, що сама людина, її інтелект, нічого не варті без суспільства. Всі ми знаємо про ролі бджіл у вулику, але чи можемо припустити, що ми самі - як ті бджоли? ;)

    Остання частина книги найцікавіша, бо тут автори розповідають про типові помилки людей у розумінні наукових процесів, політики, фінансових питань. Зокрема, критикують пристрасність у поглядах, доводячи, що найпристрасніші у своїх переконаннях люди не розбираються глибоко в цьому питанні. Цікаво дуже також було, як політики приховують своє невігластво за завісою закликів до священних цінностей. Автори дають поради, як знизити градус радикалізації, розповідають різні приклади, як люди без глибокого розуміння процесів протестують проти них тому, що бояться їх.

    Книга цікава, але має мінуси. Насамперед, це стиль написання більше нагадує спрощений варіант якоїсь дисертації, ніж звичний для читача стиль нон-фікшну. (До речі, зустріла в букстаграмі негативний відгук - людина 200 сторінок і вирішила, що з неї годі. А все найцікавіше виявилося саме в останній третині книги ;) Самі автори підсумовують, що більшість речей, ними описані, ми й так знаємо, просто не думаємо про це в такому значенні.

    Та все ж найбільшим мінусом книги є її переклад та редагування, це перша прочитана книга від видавництва yakaboo publishing, і я відверто розчарована. Навіть зміст на початку книги некоректний, і це дуже сумно. Переклад дуже кепський, більше книг у перекладі Мирослави Лузіної не куплю і нікому не раджу, ось приклад використаних слів (і це лише мала частинка):

    Невміхи, складання, висновування, розважання, конечне…

    Насамкінець залишу декілька цитат із книги:

    «Люди не досягають свого потенціалу просто тому, що вони не знають, що є можливим.»

    «Ми живемо з ілюзією, що розуміємо речі краще, ніж ми їх насправді розуміємо.»

    «Ілюзія знання - результат того, що ми живемо в спільноті знань. Вона виникає тому, що нам погано вдається розрізнити те, що у наших власних головах, від того, що є в головах інших людей. Ілюзія знань дає людям самовпевненість, яка штовхає їх виходити на нові простори.» (на жаль, не завжди успішно)

    Авторам за книгу 8/10, видавництву за оформлення 2/10. Сподіваюся, інші книги, які вже є на моїх полицях від yakaboo publishing, мене приємно здивують своєю якістю :)

 
Характеристики Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті
Автор
Стівен Сломен, Філіп Фернбак
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Мирослава Лузіна
Кількість сторінок
344
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х90/16 (145х215 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2500
ISBN
978-617-7544-04-2
Вага
510 гр.
Тип
Паперова
 

Про автора Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті