Я - атеїст. Так, я не вірю в Бога, в церкву/ Я вважаю, що людей створили й вивели як вид вищі організми, які зараз споглядають за нами, неначе за піддослідними щурами. До чого це я? А, згадала. Наш автор - також атеїст. І його книга «Ілюзія Бога» як ніщо інше це підтверджує. Електронна книга насправді залишила у мене безліч думок, запитань та сумнівів. «Ілюзія Бога» дає відповіді на такі питання: яким чином зародилася релігія, навіщо релігія людям, чому люди вірять, чи можна замінити віру, в чому мінуси релігії, і т. д. Тут не варто ходити до ворожки, щоб сказати: в книзі відверто простежується атеїстична позиція (що, в принципі, і не дивно). Але слід зазначити, що містер Докінз не прагне образити чи ж бо принизити «віруючого у вірі», він просто ділиться своєю точкою зору щодо релігії та її шкоди. Цікава думка про те, як саме зародилася релігія, та як вона розвивалася. З першої сторінки відчувається високий рівень інтелекту автора, це дійсно цікавий оповідач. Окремі його аргументи й посилання до найрізноманітніших сфер людської культури просто захоплюють. Докінз, так би мовити, втягує читача в дискусію, пропонує думати і розмірковувати разом з ним. «Ілюзія Бога» прекрасна якраз цією «дискусією» (хоча за структурою тексту власне залишається монологом). Є одна порада: ніколи не намагайтеся використовувати аргументи Річарда Докінза в суперечках з віруючими. Ніколи! Чому? По-перше, ви можете образити того, хто реально в щось вірить. Віра – то штука сильна. По-друге, віра сама по собі ґрунтується на ірраціональних шарах свідомості людини, і всі спроби переконати в чомусь віруючу людину, використовуючи доводи розуму, логіки чи науки – с самого початку марні. Віруючим не потрібні докази або ж чийсь дозвіл на віру. Вони просто вірять, і все. Можу сказати одне: думка Річарда Докінза однозначно варта того, щоб її почули. А приймати її чи ні - то вже особиста справа кожного.