Українське видання мене і порадувало, і засмутило водночас. Порадувало тим, що переклад вийшов доволі швидко, а оформлення книги зробили дійсно хорошим (це, в основному, стосується наявності кольорових ілюстрацій вісників і богів Рошару в середині книги). Не сподобався підхід до перекладу, зокрема, власних назв: Retribution - Відплата. Чому ж в перекладі Реванш? Odium – Ненависть, чому ж тоді в перекладі Одіозум, якщо імена інших Сколків перекладено? Ім'я спренки Гойда – Design, в перекладі – Ідея. Друга спренка Шаллан - Testament , тобто Завіт/Заповіт, а в перекладі – Духівниця. І так далі… Але якщо закрити на це очі і не відкривати для порівняння першоджерело, то не подібному увага не затримається, то історія дійсно вражає. Розмах Брендон взяв неймовірний. І чекати цілих 10 років на продовження – це той ще виклик. А чекати потрібно, бо «Вітер та істина» - це не крапка, а тільки трикрапка.