Роман розповідає про чоловіка, який приходить до тями без спогадів і поступово дізнається, що належить до королівської родини Амбера - єдиного справжнього світу серед безлічі тіней-реальностей. Події розгортаються навколо боротьби за трон, де кожен із принців має власні амбіції, союзи і таємні плани. Сюжет поєднує інтриги, змови і подорожі між світами, які змінюються залежно від волі героїв. Атмосфера напружена і загадкова, з відчуттям великої гри, де довіряти не можна нікому. Головний герой поступово відновлює пам’ять і розуміння власної ролі, занурюючись у складну систему родинних конфліктів. Напруга зростає через політичні інтриги, зради і несподівані повороти. Мені сподобалося, як історія поєднує фентезі, пригоди і психологічну напругу, створюючи захопливий початок великої саги.

Що ж початок історії був багато обіцяючий та інтригуючий, але я не впевнена чи буду далі читати цю серію книг. Книжка дійсно легко читається але чомусь так і не змогла мене реально сильно зачепити щоб продовжити читати далі цикл. Можливо це просто не моє, це вже третя спроба моя полюбити світ фентезі, але щось він мені не сильно зайшов.

"Дев'ять принців Амбера" для мене є першою прочитаною фантастикою і я цілком задоволена, що розпочала читати цей цикл. Що ж таке Амбер? Було не зрозуміло десь до середини книги. А до того моменту як для читачів, так і для головного героя Корвіна це є таємницею. Але то таке, для нього навіть власне ім'я є таємницею, а все через амнезію, яка виникла через страшну аварію. Досить довго я не розуміла, що відбувалось в книзі, з'являються нові персонажі і не зрозуміло хто вони та яким чином вони пов'язані з головним героєм. Враження було таке наче голова набухає через те, що нічого не зрозуміло. Хто ж такий цей Корвін, Фіона, що за Амбер, що за колода карт із зображенням невідомих людей? Перші сторінки були досить важкі для читання, але, я так розумію, таким чином автор передає нам відчуття головного героя, й чим далі читаєш, чим більше Корвін згадує, тим зрозумілішим стає сюжет. Крім того мені не сподобалось, що автор дає нам постійні описи природи, думок, великі монологи, й замало діалогів. А також немає відчуття часу. Воно наче летить мимо нас, але там пояснення чому. І на останок величезний плюс цієї історії - інтриги - це те, що мене захопило: протистояння братів за престол, хто з родичів встане на чию сторону, виявлення зрадників. Й родзинка книги - це епічні битви, а їх було багато, близько третина книги була в битвах й до останнього моменту вони тримають в напрузі.