«Хранителями спогадів» у давнину називали тих, хто зберігає й передає нащадкам родинні історії – пам’ять про рід, а отже, й про них самих. Тож не випадково родинна й особиста історії отця Патріка Дебуа, одного з таких «хранителів спогадів», розгортаються на тлі спогадів українських селян про масові вбивства євреїв у роки німецької окупації і тим самим стають часткою спільної павутини культурної, національної й загальнолюдської пам’яті про Голокост.