Адам Лешкевич та його персонажі невгамовно провадять діалог зі світом. Як наслідок, у цих віршах ефектно перемежовуються образи й терміни з найрізноманітніших царин: від італійської барокової музики до новітнього американського кіно, від популярних телешоу до елегій Райнера-Марії Рільке, від футболу до ботаніки… Очевидно, так іронічно та по-філософськи сполучати реалії міг би хіба що Константи-Ільдефонс Ґалчинський, якби на початку 2020-х років улаштувався зарубіжним спецкором на канал Майкла Щура.