Книга «Homo Eroticus. Любовна прихильність у дзеркалі еволюції» — це не просто ще один нон-фікшн про кохання й прихильність, це захоплива подорож у минуле, до витоків формування інтимного почуття. Чому це важливо? Бо з розвитком сімейних взаємин переплетено й еволюційне минуле Homo sapiens. У такому сенсі ця книга, імовірніше, про людину і її культуру. Ми здатні до прояву набагато глибших і складніших любовних емоцій і переживань, аніж інші примати. Водночас ми залишаємося приматами, нехай і трохи унікальними. Людське невіддільне від біологічного, а любов немислима поза статевою поведінкою. Так чи інакше, усі людські емоції пов’язані з нашим нейробіологічним бекграундом. Проте книга не обмежується галузями зоології, палеонтології та нейробіології, у ній зібрані найрізноманітніші підходи, зокрема гуманітарно-психологічні й філософські інтерпретації, які дають змогу краще зрозуміти наші любовні почуття. Імовірно, у цьому її «родзинка».