Озираючись на своє безтурботне життя, Хірото з упевненістю може сказати: іноді найкращий спосіб просунутися вперед — нікуди не квапитися.

Цього разу одноповерховий будинок знову прихистить таких різних людей: Хірото, який перебивається підробітками, його кузину Нацумі, яка соромиться власного гобі, найкращого друга Хідекі, що силується перебороти страх батьківства, і навіть незнайомку з агентства нерухомості, пані Йомоґі, яка прибула на виклик, аби полагодити дах, а натомість отримала набагато більше.

У другому томі герої вирушають на фестиваль, але навіть там, у святковій атмосфері, усе знову йде шкереберть. Погані новини з дому, необережні слова, секундна слабкість, недомовки й непорозуміння — чи вдасться їм поладнати, коли кожного розриває від власних проблем та переживань? Коли ніхто не поділяє ті відчай і безвихідь, що вирують усередині?

А втім, ніщо так не зближує людей, як спільно прожите горе, смачна вечеря й сердечна розмова.