Книга Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом

Роберт Луїс Стівенсон відомий українським читачам передусім як автор пригодницьких повістей для підлітків: "Острова скарбів" і меншою мірою "Чорної стріли". Проте в дійсності цими двома текстами його літературна спадщина аж ніяк не вичерпується, тож дуже добре, що в серії "Бібліотека світової літератури" з'явився том вибраних творів, який дозволяє усім охочим подивитися на британського письменника, так би мовити, з іншого боку. Сьогодні це може викликати іронічну посмішку, але сам Стівенсон вважав себе передусім "дорослим" автором віршів і літературних есеїв, а "Острів скарбів" написав задля розваги пасинка. Доля зле пожартувала з письменником: пригодницькі оповіді принесли йому світову славу, натомість лірична поезія опинилася десь далеко на другому плані. Збірка від Фоліо бодай почасти відновлює справедливість, адже в ній вміщено кілька віршів Стівенсона у чудових перекладах Максима Стріхи.
Окрім поезії хочу звернути увагу на твір, що дав назву цілій збірці - "Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом". У нас цю коротку повість донедавна знали мало, натомість на Заході вона надзвичайно популярна: імена "Джекіл і Гайд" стали загальними позначеннями, за сюжетом книги зняли силу-силенну фільмів, з'явилася навіть комедійна пародія "Доктор Джекіл і міс Гайд", у якій головного негативного персонажа перетворили на жінку. У чому секрет величезного успіху повісті? Вона, либонь, ніколи не втратить актуальності, адже показує небезпеки і згубність подвійного життя. Докторові Джекілу вдалося те, що здавалося неможливим: він фізично розділив свою особистість на дві частини, випустив на волю власне жорстоке альтер его. Джекіл і Гайд діють та виглядають ніби різні люди, проте зберігають спільну пам'ять. На перший погляд, це дуже зручно: містер Гайд може здійснювати будь-які лихі вчинки, а поважний доктор жодним чином за них не відповідає. Проте фінал історії сумний: як часто-густо буває в подібних випадках, творець врешті-решт втратив владу над власним творінням. Оповідь спонукає читачів до очевидного морального висновку: не будіть у собі диявола - він вас зжере.

До цього моменту із творів автора я знала його баладу "Вересовий трунок", яка мені, зізнаюся, дуже подобалась, але не давала в повній мірі насолодитися творчість Стівенсона. Тому я вирішила прочитати усім відому "Химерну пригоду із доктором Джекілом та містером Гайдом", не зважаючи на те, що короткі книги та оповідання я не дуже полюбляю. Але ця історія перевершила усі мої сподівання!
У ній є і крапля містики та інтриги, загадковості: я до останньої сторінки не могла розгадати головної таємниці, та мучилася у здогадках, якою ж може бути розв'язка. У ній також є і глибокі філософські думки: про добро і зло, про людську природу, про щастя та самовдосконалення. Усе це змусило мене переосмислити свої погляди на життя та на багато речей подивитися під іншим кутом. І звісно ж, мені дуже сподобався чарівна манера письма автора, яка захоплює тебе та відносить далеко у світ пригод та містичних історій. Загалом, я рекомендую усім прочитати цю книгу, як для морального саморозвитку так і просто для душі

Історія доктора Джекіла й містера Гайда-це повість про вченого, який в результаті хімічних експериментів звільняє своє друге Я, двійника зла. Як завжди в історіях про науковців,дослід виходить з-під контролю і демонічного містера Гайда вже не зупинити.
Стівенсон вдало підкреслює похмуру трагічність подій,змальовуючи Лондон ХІХ століття у темно-брудних, блідих тонах.Цей візуальний ряд у поєднанні з тривожною манерою оповіді створює відповідний настрій у читача.В метафоричній притчі про роздвоєння людської натури Добро аж ніяк не торжествує. Сили Зла є набагато могутнішими. Клаустрофобна, надзвичайно вишукана, сповнена мороку повість не залишає щодо цього й тіні сумніву. Джекіл-Гайд(хоч автор і не підкреслив еротичний вимір його жорстокості) є передусім переконливим втіленням Зла, вивільнених сил дикого руйнування. Цю повість можна сприймати як сповідь доктора Джекіла про самознищення. Дух приреченості, щира суб'єктивність надають творові художньої оригінальності та достовірності. Твір Стівенсона, попри всю свою химерність, має просту істину: За все доведеться платити.