В більшості випадків твори української та зарубіжної літератури не вражають мене настільки, щоб доводити до сліз і змушувати їх перечитувати раз за разом. Однак повість Івана Нечуя-Левицького "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" однозначно стала винятком із правил і зайняла особливе місце у моєму серці. Отож, сюжет розповідає нам про юнака на ім'я Чіпка, що проживає разом із матір'ю, та докладає усіх зусиль аби зберегти родючу землю. Однак, не все стається так, як бажається. І коли Чіпка не отримує таку бажану землю, його життя поступово перетворюється на катастрофу, з якої просто не існує виходу ... Для мене цей твір - це надзвичайно сильна і потужна історія, яка показує силу людського духу і рушійні наслідки необережних висловлювань. Однозначно 5/5. Рекомендую до прочитання навіть тим, хто не любить класику української літератури!