«Громовиця ХІХ століття» Джона Раскіна — це результат кількох десятиліть спостережень мислителя. Ця прониклива праця описує метеорологічні явища — зокрема особливий тип хмари, яку Раскін ідентифікує як «чумну хмару», що, за його словами, виникла лише в сучасну епоху. У своїх лекціях Раскін зосереджується на змінах погодних умов та їхніх наслідках, ділячись глибокими спостереженнями та філософськими роздумами про взаємозв’язок між природою та людською мораллю. У вступі до свого тексту Раскін обґрунтовує виняткову важливість аналізу хмар і заявляє про свій непохитний намір надати максимально точний опис тих метеорологічних змін, свідком яких він став. Він протиставляє свою сучасну реальність постійних сірих хмар та «їдкого згубного вітру» більш яскравим та динамічним хмарам минулих епох. За допомогою історичних посилань та власних спостережень Раскін закладає підґрунтя для дослідження впливу цих «чумних хмар» не лише на довкілля, а й на людський дух. Він наголошує на емоційних та духовних потрясіннях, спричинених невблаганною, похмурою погодою, яку він розглядає як відображення морального стану свого часу. Це один з останніх творів Раскіна, написаний із ретельністю наукового спостерігача й чуйним розумінням біблійного пророцтва.