Всі звикли читати Хеменгуея-реаліста, із неоднозначними глибокими героями, сутність яких потрібно розшифровувати, бо на поверхні лише невелика частина. Але ця книга - автобіографічна історія, реальна подорож автора і його дружини до Африки. Цим Хемінгуей намагався перевірити цікавість аудиторії до творів такого типу. Природа Африки в виконанні автора зачаровує - дикі тварини, зелені пагорби, непроникні хащі джунглів, що роблять подорож цікавою і екстремальною водночас. Єдине, що було дивно і трохи відбивало бажання читати - полювання і бажання будь-якою ціною заволодіти величезними рогами чи зробити фото з тушою невинної тварини. Так, автор дуже чітко описує азарт мисливця, честолюбиве бажання вполювати кращу здобич ніж напарник, вбити з більшої відстані, поцілити точніше тощо. Але це все одно дуже сумно.