Марсельский моряк Эдмон Дантес с корабля «Фараон» имел все причины считать себя счастливым: он был красив, здоров, молод, чист душой, влюблен и любим. Однако злой рок подстерегал Эдмона: предательство и людская злоба в один миг лишили его всего, что было так дорого. Холодные стены темницы замка Иф, куда он был несправедливо заточен, стали ему учителями и... могилой. В момент наибольшего отчаяния обреченный человек поклялся мстить. Так родился на свет граф Монте-Кристо, одаривающий тех, чья совесть чиста, и карающий виновных... Да будет наказано по заслугам зло, да будет вознаграждено добро! Это произведение — гимн справедливости, музыка которого обласкала мое сердце. Поразительно, на сколько, читая, растворилась в истории: будто события романа произошли перед моими глазами наяву. Сочувствовала, злилась, надеялась, ненавидела, благодарила, осуждала — испытала множество эмоций, следя за судьбой героев книги. В. Брюсов писал в своем дневнике следующее: «Любить природу можно, это я понял. Но понимаю и то, что можно любить бульварные романы; я сам их люблю и ещё года два назад плакал (совсем плакал), перечитывая „Монте-Кристо“». И теперь я понимаю его, ибо тоже плакала. Шикарное произведение! Восхищаюсь! Люблю!

Завжди хотілося прочитати книгу "Граф Монте-Крісто". Якщо точніше, ця мрія назріла ще з дитинства, від часу перегляду однойменного фільму. Задум здійснити не вдавалося з різних причин. Та головна з них - не було доступного україномовного видання. І навіть коли такі почали з'являтися, відразу розчаровували. Адже роман видавали кількома книгами, мені ж хотілося читати одну. Так зручніше. І ось, на полицях з'явилося воно - омріяне видання. Великий роман товстою книгою. Незважаючи на ціну, а вона таки чималенька, все ж вдалося придбати цю книгу. Найперше враження чудове. Гарні сторінки, обкладинка узагалі заворожує. А про зміст і писати годі. Читаєш... і здається, що переживаєш історію Едмона Дантеса на своїй шкурі. Майстерність автора годі передати словами, треба читати книжку. І все ж, є один дуже суттєвий недолік у цього видання. Ідеться про велику кількість помилок, які різко кидаються у вічі. Можливо, це пов'язане з великою об'ємністю твору, що стало тягарем для редакторів. А, може, я надто прискіпливий читач, і придираюся до дрібниць? Так чи інакше, на мій погляд, книга за таку ціну має бути краще вичитана. Сподіваюсь, у наступних перевиданнях #книголав (буде) менше огріхів.

Якби можна було, поставила б 10/5. Неперевершена книга! І, безумовно, моя улюблена. Незважаючи на великий обсяг (майже 1000 сторінок), історія тримає в напруженні від початку і до кінця. Це одна з тих небагатьох книг, яку читаєш ввечері і кажеш собі: "Ну ще один розділ... Ну може іще один...", а потім опам'ятовуєшся, дивишся на годинник -- а там вже далеко за північ. Тепер щодо сюжету. Це історія про Едмона Дантеса, юнака, якого заздрісні знайомі, яких він вважав друзями, запроторили у темницю замку Іф у день його весілля. Едмон провів там 14 років. Він познайомився з іншим в'язнем, теж невинним, і той відкриває Дантесу неймовірну таємницю. Зрештою, Едмону вдається втекти. Він називає себе графом Монте-Крісто (чому саме так, зрозумієте прочитавши) і починає мстити своїм недругам, яких у нього чимало. Що ж, я спробувала передати сюжет так, щоб не робити спойлер і не сказала, чим усе закінчиться. Раджу вам не старатися це дізнатися, адже саме інтрига робить книгу такою цікавою. У книзі є все, що так захоплює у пригодницькій літературі: дружба, зрада, кохання, помста, розчарування, дуелі, отруєння, різні інтрижки... А також Александр Дюма хоче донести до нас, що все приховане рано чи пізно спливе на поверхню, що за всі свої вчинки доводиться платити, що всьому Божа воля. Мені особисто "Граф Монте-Крісто" допоміг багато чого зрозуміти в житті. Тож я рекомендую всім цю книгу, читайте, не пошкодуєте!