Справді, отець Адам Шустак, ще любить додавати перед поясненням Декалогу: "Якщо будеш зі Мною (з Господом) то виконуватимеш усі ці правила Декалогу." Іншими слова - будь з Богом і усі ці приписи майже автоматично ставатимуть реальністю та легкістю буття. ПС: пишу це опираючись на одне із "казань" прослуханих на каналі"Лангуста на пальмі".

Якщо чесно, не чекала від цієї книжки чогось особливого, навіть попри те, що віддавна стежу за о. Шустаком, з більшою чи меншою регулярністю слухаю цього, певно, найвідомішого сьогодні в Польщі проповідника на його ютуб-каналі "Langusta na palmie". Але видання мене справді вразило. У цій книжці о. Адам Шустак зосереджується на Декалозі, себто на десяти заповідях Божих. але говорить про них не як про заборони, а як про низку Божих обітниць, які з них випливають. Деякі прочитання пронизують. Не переповідатиму тлумачення всіх заповідей, дам лише декілька прикладів. Скажімо, третя заповідь "Пам'ятай святий день святкувати" - це не лише про вшанування неділі своєю присутністю в храмі. Це про те, щоби подивитися на людину - і на себе, і на іншого - таким поглядом, яким на неї дивився Господь, коли її сотворив і відпочив: поглядом, повним захвату. Сьома заповідь "Не кради" теж не лише про крадіжку, а й про те, що людина, створена на Божий образ і подобу, має в собі, у своїй природі щось від Божого бажання безмежного й безкорисного давання, дарування іншим того, що має, а не повсякчасного привласнення собі розмаїтих дібр. Коли ми щедрі, коли ділимося, віддаємо, даруємо, реалізовуємо свій потенціал Божих дітей. Читала цю книжку з олівцем - несподівано для себе. Думаю, що книжка буде цікава усім християнам, незалежно від того, до яких конфесій вони належать.