Італійською мафією можна захоплюватись, коли дивишся фільми типу "Хрещеного батька", коли спостерігаєш навіддаль. Врешті сама мафія вклала чималих зусиль в свою романтизовану промоцію. Роберто Савіано спромігся відкрити світові природу та філософію буття мафіозі в незавуальовану стані, а в оголеному кровавому потворному реальному вигляді, як вона є. Читаєш книгу, і здається події відбуваються у ранньому середньовіччі - коли примітивність та недовговічність влади вимірювалась довжиною меча та міццю руки. Книга не просто дає розуміння природи італійської мафії - на противагу романтизованому кінематографу. Ти розумієш, що це ще спосіб життя всього людського на території підконтрольній кланам, це соціальна спотворена культура, де викривлені всі поняття про справедливість, відданість, навіть віру. Автор показує, що якщо ти народився тут, в тебе є небагато шляхів: стати м'ясом каммористської машини життя і смерті, принижено "замкнутися у собі" - сором'язливо мовчки відсторонитися і кожен день молитись, щоб випадкова куля, погляд чи ще щось не зробило з тебе жертви цієї безжальної машини. Або ж щиро і твердо назвати речі своїми іменами не опустити погляд, дати свідчення убивства, свідком якого ти став, як це зробила смілива звичайна вчителька. Яку сам суддя назвав "трояндою в пустелі". Але яка поплатилась за це, ні її не вбили мафіозі, для знищення її життя вистачило суспільного морального осуду: від страху - її звільнили з роботи, навіть родичі перестали з нею спілкуватись, її покинув наречений, бо вона стала "неприкасаємою" "неправильною" в розумінні тієї спільноти, що трясеться під вагою всеохопної влади мафії. Таким прикладом незламної волі проти мафіозного панування є священик одного з мафіозних містечок, що хоробро кинув виклик кланам. Ім'я йому - дон Пеппіно. Коли читаєш його проповіді або звернення, розумієш яке треба мати прагнення до справедливості, яке перемагає страх за власне життя. Автор пояснює, що важить в тих краях поняття "обов'язок", "відданість справі" та "незламність волі". Для дона Пеппіно це важило лише його життя. Навіть після вбивства мафія не могла заспокоїтись, адже цей щирий священик став мучеником для людей. Тому навіть після фізичної розправи, вони паплюжать його честь, щоб знищити будь-яку добру згадку про нього. Саме так виглядає справжня мафія, і про релігійність, яку часто тулять до них просто смішно чути. Хіба якщо ви вважаєте дуже релігійним кроплення свяченою водою кокаїну-героїну, або розділення кожної партії наркотиків на 33 частини, бо це вік Христа...