Завдяки серії «Карта світу» видавництва «Фоліо» можна познайомитись з літературою різних країн і прочитати книги, які за інших обставин навряд чи були би перекладені українською. Так, однією з останніх прочитаних мною книг став «Сад спочилих котів» турецького письменника Більге Карасу. Дуже важко визначитись з формою цього твору, адже він складається з більше десятка оповідок, які скріплені одним оповідачем. Книга починається з того, що чоловік, імені якого автор так і не називає, прибуває на Південь. Тут він вплутується у гру в шахи, але не прості, а таку, де на кону стоїть дуже багато. Гра регулярно відбувається у вечірні години в міському саду, який слугує прилистком котів, які знаходять тут свій останній спочинок. Особисто мені найбільше припала до душі оповідка про чоловіка, який чекав на автобус, але ніяк не міг на нього сісти, а коли врешті сів, то виявилось, що приїхав він зовсім не туди, куди очікував. Цікава книга, чогось подібного я до неї не читав – люблю такий читацький досвід.

Своє знайомство з яскравою та різнобарвною турецькою літературою свого часу я почав з книги Більге Карасу під незвичайною назвою «Сад спочилих котів». Начебто не годиться обирати книги за обкладинкою, але зізнаюсь, що цього разу я зробив саме так, адже пройти повз таку чудову палітурку було неможливо! Але ще більший сюрприз чекав на мене усередині. «Сад спочилих котів» став найнезвичайнішою книгою, яку прочитав, мабуть, за все своє життя. Якщо окреслювати жанр, то я би сказав, що це магічний реалізм, який я дуже люблю. А ще тут багато котів, тож не дивно, що книга мені сподобалась. Автор, мабуть, сам дуже любить цих тварин і багато спостерігає за ними, адже пише про них, їхні звички, поведінку та характери дуже влучно. За формою «Сад спочилих котів» - це з десяток окремих оповідок, які об’єднані спільною канвою головного сюжету, в якому чоловік приїздить до міста на узбережжі і потрапляє в дещо дивні обставини. Якщо любите подібні книги – ця має неодмінно вам сподобатись, тож рекомендую!

Иногда я позволяю себе роскошь выбирать книги по обложке и по названию. «Сад покойных котов» турецкого писателя Бильге Карасу – это книга с интригующим названием и прекрасной обложкой. Кроме того, я ориентировалась на серию «Карта мира», которую выпускает издательство «Фолио». Да и плохих книг из этой серии мне пока не попадалось, и эта также не разочаровала. В центре сюжета книги «Сад покойных котов» - загадочный главный герой, который приезжает в не менее загадочный город на побережье Средиземного моря. Если бы писатель посвятил этой линии больше объема, произведение было бы лично для меня практически идеальным, но этот сюжет, увы, занимает в книге очень мало места. Это лишь связующее звено для отдельных историй, которые автор мастерски вплетает в сюжет. Я очень люблю книги, которые оставляют долгое и приятное послевкусие, и «Сад покойных котов» Бильге Карасу – это именно такое произведение, поэтому я смело рекомендую этот необыкновенный роман всем, кто любит странную в хорошем смысле этого слова литературу.