Гільда і троль

Комиксы я читаю очень редко, а детские вообще не читаю никогда. Но, про серию о Хильде мне говорили давно, причем взрослые люди, которые пришли в восторг от этой серии не меньше чем их собственные дети. Так что книга "Гільда і троль" была моим читательским экспериментом и очень удачным. Это просто великолепный редкий детский комикс, который нравится и взрослым людям. Радует, что это только первая книга из серии. А еще тут просто волшебная скандинавская мифология.

Девочка Хильда вечно влипает в неприятности, поэтому приключений в книге хватает с лихвой. С кем ее только не сводила жизнь: тролли, духи, великаны и лешие. Но с кем бы не пришлось ей встретится, она не теряет чувство юмора. В книге великолепная рисовка, цветовая гамма и веселые диалоги. Рисовка получилась милой, трогательной и изыскано простой. Мой любимый персонаж истории, маленький спутник Хильды с милыми рожками. Цвета подобраны очень теплые, нежные и действительно скандинавские что ли. Диалоги веселые, понравятся и детям и взрослым. А какая в книге атмосфера! Что может быть атмосферный скандинавского леса и его обитателей. Просто волшебно. Определенно буду и дальше покупать эту серию.

«Гільда і троль» — це перший том дитячої коміксової серії від британського автора Люка Пірсона. Серія стала успішною, за її мотивами вийшов класний мультсеріал на "Нетфліксі", а цієї осені виходить уже шоста частина книжкових пригод Гільди і її незмінного супутника — рогатого лиса Живчика.

Я вже прочитала усі п'ять томів походеньок Гільди (з них українською вийшло поки три), тож мені було цікаво повернутися назад і пригадати те, що я підзабула. Мене здивувало те, як змінився дизайн і самої Гільди (у першому томі вона виглядає "гостріше", у пізніших лінії більш плавні), і Живчика (він із блакитного став білим).

Сама ж історія, розказана у «Гільді і тролі» дуже простенька: Гільда, яка любить робити замальовки на природі, натикається на троля у "закам'янілому" стані, просить Живчика почепити на його довгого носа дзвоника, щоб знати, коли той раптом почне рухатися, і йде своєю дорогою. Натомість бідолашний троль, оживши, ніяк не може позбутися нав'язливого дзвону і розгніваний приходить до дому Гільди.

Мені у цьому коміксі подобається і малюнок, і затишність світу, і прекрасний переклад. До речі, про переклад: хочу особливо відмітити, як класно перекладач вставив видозмінений рядок із класики ("це пишний яр, а не сумне провалля"), щоразу всміхаюся, коли натрапляю на цей рядок.