Ще одна частина пригод дивакуватої дівчинки Гільди. Історія навіть у форматі коміксу ведеться зі скандинавською неспішністю. На початку маємо контраст: у попередньому помешканні Гільда могла гуляти скільки і де їй заманеться. Зараз же вони живуть у місті, тож мама забороняє їй самій блукати вулицями незнайомого міста. Але дуже скоро дівчинка впевнюється, що навіть у міській місцевості може бути цікаво і можна відшукати купу пригод. Але це не стосується нових друзів, бо Гільда ну ніяк не може вписатися в їхню компанію, їхні розваги їй не до душі. Зате Гільда зустрічає нового друга - птаха - і він ще той жартун, хоч його і стукнуло по голові каменем, тож він нічого не пам'ятає, навіть не пригадує, як літати. Як і в попередніх частинах, ми зустрічаємо нових міфічних істот, зіштовхуємось із давніми легендами. Але будьте обережні, якщо вам не подобається специфічний гумор, то ця книжка може вам і не "зайти". Для певності можна переглянути однойменний мультфільм - і ви швидко зрозумієте, чи пригоди Гільди це ваше.

Третя книга про пригоди Гільди здається найкращою з виданих українською. Окреме дякую перекладам за Тролещину))) насправді, такий переклад ніби переносить дії книги поближче до дитини, а співпереживання та співчуття найлегше отримати, коли мова йде про знайомі місця, дії та ситуації. Отже, в третій книзі серії Гільда разом з мамою переїжджає до міста і тепер її життя змінюється. Не можна гуляти самій по місту (як і звичайним дітям), а однокласники не такі й вже і гарні друзі (не всі ж, з ким познайомився першим, стають найкращими друзями). Але Гільда лишається собою та допомагає дивним істотам. Новий персонаж - Птах вийшов чудовим, я дуже сподіваюсь, що він з'являтиметься в наступних історіях. Живчика мама з Гільдою забрали до міста і не дарма)) Він, здається, найкраще адаптувався до нових умов проживання та допоміг Гільді. А ще автор дуже гарно постібався з того, як формуються традиції, читайте з дітьми)) Насправді, дуже чекаємо наступних книг. Російською видані ще дві, здається. П. С. Я дійсно не знаю,чому для рецензії дитячого комікса має бути одна тисяча знаків, бо весь комікс - тисяча знаків)) не хочу писати ані спойлерів, ані описувати ілюстрації (так, вони чудові, як завжди).