Зі знакової формули E=mc2 та зображення кудлатого чоловіка з висолопленим язиком на обкладинці не складно здогадатися про якого генія тут ітиметься. Принаймні дорослим, бо, можливо, хтось з малюків і вперше прочитає про Альберта Ейнштейна. Для нашого протагоніста — маленького хлопчика — він справжній кумир. Він також хоче стати ученим, коли виросте. А поки цей час не настав, він проводить експерименти вдома, засмучуючи своїх рідних. Скажімо, робить мінівулкан на столі — і псує скатертину. Або вирощує кольорові кристали із цукру — і тату нема чим підсолодити чаю. Чи фарбує в синій колір троянди, які сестричка збиралася подарувати подрузі. На жаль, хлопчик поводиться дуже егоїстично і, захопившись заняттям, яке йому цікаве, зовсім не враховує думку інших. І при цьому йому однак не вдається стати генієм, бо це, знаєте, не так просто. Тоді він вирішує сховатися за плакатом з Ейнштейном з метою стати ним. Де у цьому логіка, мене не питайте. Одна із найслабших книжок у серії «Читальня» і тексту дуже мало навіть, як для першого рівня.