Я ніколи не читала комікси в такому форматі. Вся моя колекція складається з великих збірок в твердих обкладинках, і навіть вони прочитуються за вечір. А тут тонесенький журнальчик на тридцять дві сторінки, в які запхали ще й додаткові матеріали. Але пройти повз цей комікс я не могла через, власне, Крампуса, персонажа, який дуже мене зацікавив після фільму 2015 року та книги Джеральда Брома. Дуже вже хотілось побачити ще одну його варіацію. На першій же сторінці читач занурюється в зимову атмосферу - маленьке гірське австрійське село з дерев'яними будиночками та церквою, старі надгробки поруч із нею, темний засніжений ліс. Арт просто дивовижний, Адам Г'юз дуже талановитий художник. Навіть здається, що чуєш, як сніг хрупає з кожним кроком героя. По сюжету тут власне сказати нічого - Геллбой іде по лісу, знаходить будинок, дві сторінки розмовляє з господарем, а потім починається бійка, яка займає добрячу третину коміксу. Бійка крута і динамічна, думаю, можна здогадатись, хто перемагає, в кінці є невеличкий твіст з Крампусом і... все. Історія закінчилась. Я навіть втягнутися не встигла як слід, тут читання максимум на п'ятнадцять хвилин. Мабуть комікси у такому форматі - то все ж не зовсім моє. Це було непогано, але катастрофічно мало.