Віршики з мого дитинства. Син в захваті. Знає вже всі вірші напам'ять, цитує віршики. З однієї сторони книжечки вірші про собак, якщо книжку перевернути, то з іншої будуть про котиків. Мої малята зацінили це. Доня більше полюбляє собачок, а син котоман))). Тому чергуємо: один вірш про кота, другий про собачку. Крутимо книжку з голови на ноги. Читання набуває свого шарму)). Вірші легко читаються і запам'ятовуються. Вірші з гумором. Думаю, що Анатолій Костецький не потребує додаткової реклами. Його творчість – це суцільний шедевр для малят. Вірші без нав'язливих повчань та недоречного загравання. Думаю, що саме тому їх так люблять діти від 2 до 99 років. Особливо полюбився віршик-безкінечник: Я йду собі дорогою, дорогою широкою, аж тут на зустріч кіт... В середині книжечки є саморобка, як колись в журналі "Малятко". Ілюстрації - то особлива розмова. Моя ностальгія. Ілюстрації зі старих видань: добрі та кумедні. Кольори не дуже яскраві, не рвуть око. Книга виконана в м'якій палітурці. Але палітурка ніби ламінована і тому досить-таки цупка. Сторінки теж з якісного паперу. За ціну ні слова;-). Хоча хочеться виразити свою думку. Рецензія ж не про це. Робіть самі висновки.