Як гадаєте, скільки "вишуканих слів" в такому, скажімо, реченні: "Вперше це сталося, начебто, влітку."? На думку "автора" і видавничого колективу, їх там три: вперше, начебто, влітку. І це не все, любі читачі. Вам пропонують купити "словник", в якому будуть не тільки "вперше", "влітку" і т.д. Там далі ідуть ще й "взимку", "восени", "вдруге", "втретє". Дякую, що "вчетверте" і далі по списку не включили! Ще кілька прикладів "вишуканих слів" з цієї "книги": вчасно, гідно, будь-хто, будь-що, вантажити, інколи, іноді, легковик, нерухомість, навіщо, навпаки, перестаратися, самоповага і т.д. Я скажу так, дорогі видавці та "авторе": це насмішка над покупцем. Сподіваюсь, мій відгук застереже когось від даремної трати грошей. Вибором слів і ступенем їхньої вишуканості фейли цього "словника" не завершуються. Кожне слово приправлене прикладом з літератури: чималі шматки переважно ПЕРЕКЛАДНОГО тексту, після якого в дужках вказаний автор і назва твору, але НЕ ВКАЗАНИЙ перекладач. Тобто, читачу ніби як заявляють: ХТОСЬ переклав це слово в тексті (наприклад) Хемніґуея, як "громадисько". Хто? Ну, у нас є в кінці перелік джерел, поданий в алфавітному порядку - можливо там знайдете, але не факт: бо більшість джерел автор взяв з інтернету і перекладач до таких не вказаний! Автор "писав" заради об'єму. Приклад: слово "бляхар" (замість "майстер, що виготовляє бляшані вироби"). Ви можете уявити собі ситуацію, в якій ви могли б вжити це слово? І це я просто розгорнув книгу навмання, всерйоз її ще не читав! Але що найгидкіше в цьому виданні - це халатність і неточності у визначеннях, банальні помилки. Читаєш це і почуваєшся, пробачте, лохом - бо відчуваєш, що віддав гроші тим, хто плювати хотів на тебе. Приклад: слово "гребувати". "Словник" каже, що його можна вживати, цитую, "замість "використовувати всі можливості"". Це помилка рівня середньої школи. (Не виключаю, що "автор", Тарас Береза, - справді вчорашній 11-класник. На фото (на звороті книги) бачимо юнака, в якого ще вуса рости не починали.) Помічав ці неточності та помилки і на інших розворотах, в інших словах, але спершу (до речі, ще одне "вишукане" слово, згідно зі "словником") подумав, що мені здалося. Після того, як 10 хвилин погортав видання, зрозумів: ні, не здалося, це систематична халатність в роботі зі словом. Моя самооцінка підвищилась, бо, якщо орієнтуватися на "словник", то я просто соловейко, а не людина з вбогим словниковим запасом. А якщо серйозно, то краще куплю словник синонімів. І ніяких Тарасів Берез в якості автора. В моїх очах видавництво себе дискредитувало, хоча, дивлячись на каталог, здавалося, що цікаві книги видають.

Як редакторці за фахом, мені дуже часто доводиться мати справу з неправильним уживанням української лексики - і здавалося б, зовсім елементарні слова - та все одно на письменницькому шляху багато хто примудряється налітати на терни. Саме тому перша книга серії Тараса Берези "Авторська кухня словників" одразу привернула мою увагу: нестандартний підхід, яскрава, як на словник, обкладинка та зручний формат, який дозволяє всюди носити її з собою. Перше ж, що я відчула, коли нарешті почала читати словник після перегляду передмови -.... як не дивно, це сором. Майже половина слів, які я тут знайшла, не належать до "найвишуканішої" української лексики - вони цілком повсякденні, ми й самі не помічаємо, як використовуємо їх при розмові. І це прикро, що їх тепер заносять у словник як такі, які потрібно використовувати в мовленні частіше... Рішення ж підкріпити позиції того чи іншого слова прикладом-уривком з художньої літератури - винятково вдалий хід, а ще краще те, що багато книг або легко впізнаються, або були перекладені лише українською і не мають конкурентів з російським перекладом. Окремо слід похвалити укладача за детальний список використаних книг наприкінці словника - я поповнила список того, що бажала б прочитати, щонайменше на тридцять назв. Оскільки ж зараз навіть журналістикознавці б'ють на сполох, що мова українських медіа водночас і розвивається, і дуже бідна, то такі книги стають у програмі з "підживлення" лексикону ковтком свіжого повітря: не нудно читати і можна дізнатися багато нового (третини слів, що вичитала, я направду не знала), тому я певна, що "Гарна мова" мала б стояти на книжковій поличці кожного українця. І не для краси, певна річ.

Це ще один словник, який у своєму змісті має чимало висловів, які допоможуть Вам збагатити свій словниковий запас та відповідно розширити свій мовленнєвий об’єм. Ця книжечка доволі невелика, взяти із собою її у подорож чи в міні-тріп) Вона доволі легка і мініатюрна, а тому не додасть вам великої ваги і не займе половину сумки) Вона оформлена у доволі цікаву обкладинку – тверду із фоном червоного кольору, на якому є вибірки-вислови з самої книги. В самому змісті є буквенний роздільник, потім структура самого словника виглядає примірно так: «вислів/фразеологізм-його значення-короткий витяг із художнього твору і посилання на твір, автора та сторінку з твору, де був взятий витяг». Крім того, в кінці подано список опрацьованих автором джерел, що лише вказує на титанічні зусилля, які доклав Т. Береза при написанні цього словника. В цілому, в цього словника є все необхідне – простий дизайн, максимум корисного змісту і практики. При тому, вам не буде коли засумувати, оскільки в ньому зібрано більше 600 витягів з художніх творів різного плану. Варто зазначити, що даний словник прекрасно буде виконувати свою функцію – привчити використовувати вирази у побуті, спілкуванні із співрозмовниками тощо. Він неодмінно знадобиться мовознавцям, бо полегшуватиме їх роботу. Я неодмінно рекомендую вам придбати книгу!