Книга Гамлет

4
1
Код товару: 1259523
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

З 1603 року люди б’ються над шекспірівським питанням. «Гамлета» читали, читають, і. швидше за все, будуть читати далі. Дуже часто під впливом від його творів в голові народжується більше запитань, ніж відповідей. Так сталося і в нашому випадку. Саме тому цю графічну новелу створено, аби дати відповідь на кожну загадку, наблизити вас до дійства.

Макс Сір (художник, режисер театру та актор) пропонує вам ось який варіант: прочитати графічну новелу за мотивами класичного твору, появі якої передувала театральна постановка. Віддавна знайомий текст постає перед читачем в новій формі – переосмислений і адаптований. Книга повністю занурить вас в атмосферу театрального дійства, надавши можливість переглянути історію з життя Гамлета, відчути себе її частиною та пройти цей шлях з головним героєм у найбільш доступний, цікавий та захоплюючий спосіб: Шекспір говоритиме до нас не лише словами, тепер ми можемо спостерігати за дійством, бачити виставу, не відриваючи погляду від мальопису.

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
120
Рік видання
2020
Відгуки
4
1
Захарченко Катерина
4 жовтня 2021 р
Один з найдивніших мальописів, що я читала
На покупку цього мальопису мене надихнуло переглянуте на ютьюбі інтерв'ю з автором - людиною творчою і на диво різносторонньою. Макс Сір - художник, актор та театральний режисер із Чилі, який вже певний час живе і працює у Львові. "Гамлета" він створив на основі власної вистави за п'єсою Шекспіра. Одразу кидається в очі, що автор не намагається занурити читача в події, а навпаки, хоче створити ефект перегляду театральної вистави. Але не у звичайному театрі, а у якомусь сучасному та концептуальному. Тому герої мають дивакуватий вигляд і взагалі з візуальної очки зору цей графічний роман не схожий на жоден інший. Він моторошний, похмурий, місцями просто страшний. Сцена появи Привида вражає, але найкріповішими для мене були малюнки Гробокопа з черепом Йоріка в руках та збожеволілої Офелії. Колір художник використовує так, щоб здавалось, ніби він грає зі світлом на сцені. Поки одні персонажі залишаються неясними силуетами в тіні, інші яскраво виділені жовтим, синім чи червоним кольором, залежно від настрою сцени чи помислів самого героя. Звичних панелей практично немає, образи і бабли просто розміщені по сторінці так, щоб порядок читання вгадувався інтуїтивно. В сюжеті самої п'єси не змінено нічого, хоча, певна річ, вона пройшла через скорочення і адаптацію. Тому, аби не здавалось, що дія безладно перескакує з однієї події до іншої, раджу перечитати її повністю, якщо вирішите ознайомитись із цим мальописом. Не можу його нікому однозначно рекомендувати чи не рекомендувати, надто вже вже специфічно ця штука виглядає. Мені особисто скоріше сподобалось.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися