Не скажу, що супергероїка мій улюблений вид мальописів. Та й з Марвел мої читацько-розглядальні відносини куди гірші, ніж з їх головними конкурентами - Detective Comics. Але потроху Марвел займає певне місце на моїх книжкових полицях. Мальописи про старого Логана, "Вічні", які скоріше розчарували і ось - Галк. Двоє в одному. Комікс сподобався. Хороший, насичений малюнок, крутий сюжет, один з улюблених "месниківських" персонажів, дієві драматичні рушії, що заставляють співчувати головному героєві - все це є в наявності і складається в привабливу цікаву історію. Брюс Беннер інкогніто подорожує одноповерховою Америкою, прислухаючись до чуття того, іншого, що зеленим розлюченим громаддям завжди виглядує з-за уявного плеча, готовий в будь який момент вирватись на зовні з єдиною метою - руйнувати! Галк стає все сильнішим та все менш контрольованим. Адже лише завдяки йому вони досі існують. Вдвох вони відслідковують зло, що зачаїлося поміж мирних затишних будинків невеликих містечок. Відслідковують і нищать без жалю та докорів сумління. На їх кривавий слід виходить журналістка, що має власні рахунки до зеленого велетня та його людянішої половини. Комікс на тверду п'ятірку. Єдиний недолік - відсутність передісторії. Не зрозуміло як Галк/Беннер докотився до життя такого. Але то вже певно мої власні проблеми - людини, що не надто в темі супергеройського Марвел-серіалу))