У даній книзі дуже коротко розповідається про життєвий шлях видатної мексиканської художниці – Фріди Кало. І оповідь ведеться настільки стисло, що втрачають причинно-наслідкові зв’язки і незрозуміло, чому автор так вирішив. Наприклад, автор пише, що досить було поглянути на Фріду в дитинстві, аби зрозуміти, що вона особлива (і що було особливого в дівчині, чому це автор так вирішив – незрозуміло). І це не єдиний момент. Якось книга вийшла беземоційною, у ній не можна побачити, скільки насправді зусиль довелося докласти художниці, аби здобути успіх, наскільки важким був її шлях, як вона долала перешкоди – а саме це надихає. Ілюстрації якість дуже простенькі (склалося враження, що автори-художники зовсім не заморочувалися над написанням книги). Я на одному з малюнків не змогла відшукати Фріди (хіба що за бровами). Єдине, що хочу відмітити позитивне стосовно книги, – так це те, що після її прочитання ми з донькою почали шукати в інтернеті більше інформації про Фріду Кало і роздивлятися її роботи.