У Західній Церкві константинопольського патріярха Фотія тисячу років ганьбили як архиєретика й архисхизматика. Тим часом на Сході його шанували як святого, вченого, зразкового церковного мужа. Франтішек Дворник, наново дослідивши історію Фотієвого патріяршества, повторно зважує всі аргументи, відокремлює факти від домислів, ще раз перевіряє всі свідчення й доходить висновку, що у випадку з Фотієм західні єрархи, каноністи й історики помилялися – Фотій і справді був видатним церковним діячем. У другій частині своєї праці Дворник з’ясовує причини тої несправедливости, жертвою якої став патріярх Фотій.

Праця Франтішека Дворника є вагомим внеском у справу єдности Церков і, хоч написана близько 80 років тому, досі не втратила актуальности. Вона буде цікавою та корисною для істориків і богословів, усіх, хто цікавиться візантиністикою, історією церковних схизм і шляхів виходу з них.