я не очікувала від книжки зовсім нічого. "Другий шанс" ромком про організатора весіль звучало, як те, що я ніколи б не взяла з полички за власним вибором. Однак-однак... Я приємно здивована. Сюжет дуже простий: організаторка весіль раптово отримує замовлення від відомої блогерки й вона щаслива навіть попри те, що це більше за її звичний масштаб і це пряма конкуренція її минулій начальниці, яка топ ведінг пленер ака головна бітч. Усе б чудово, але блогерка з нареченою хочуть взаємодіяти з однією конкретною студією флористики, де працює колишній (але не зовсім) гг і це виклик для усіх😅. Але це не цікаво. Цікаво те, що історія ведеться від двох осіб і коли вона розказує про свої почуття й теперешні події, він розказує про їхнє минуле. Це незвично й інтригуюче. Адже спайсі сцени ми чуємо з його боку.😏 Ема (гг) бісить Елліота з першого погляду. А він її. Між ними грають іскри. Його кумарить, що вона приносить пончики, її, що він хамить, його, що вона припахує його до роботи, її, що він не оцінює належно свій талант. Так вони одне одного бісять, що вирішили побитися губами. І як же я кайфанула від того, що гг не загнана тендітна квіточка, яку треба вмовляти. Вона знає чого вона хоче. Вона вміє й робить. Ну камон... Я так перенаситилася оцим я тобі 6 раз відлижу, а лише потім подумаю про себе, що коли при першій взаємодії вона йому вздрочнула, а потім побігла працювати, сказавши, що він потім відпрацює, я ладна була померти від сміху😅 На жаль, їхні стосунки зустрічаються з проблемою й розбиваються, але струм між ними не зникає. Тому, коли вони починають знову працювати разом, то необхідно багато зусиль, щоб втримати погляд й почуття за замком. Подробиці весіль були мені зовсім нецікаві, тому я мало що вам розкажу про книгу окрім почуттів. Наївно й кремово, як то буває у схожих фільмах. Але, святі равлики, ніколи б не повірила, що можна зробити героя-флориста таким крутим та сексі. А то все ковбої, мільйонери, мафія. А тут хлопець-флорист, дуже grumpy, я б сказала навіть хамло, але одночасно такий плбшевий ведмедик всередині, я не можу. Фішка з його тату й те, як Амі зривало від них дах — це просто одразу три так і прохід в наступний ефір, адже я була б така сама. Єдине, що не дивіться на фото форзаца, адже чомусь герої тут не такі, як я уявляла її щось зовсім... (я дуже уважний читач, ага) Коротко кажучи, я у своїй ромком ері й мені подобаються всякі маловідомі дурниці🥰