З усіх українських слів на позначення кажана мені найбільше подобається "лилик". Шкода, що перекладач не обрав саме його і не додав книзі якогось оксамитового шарму. "Лилик" — перший роман Ю, але відверто сирих недодуманих моментів немає, що вельми приємно. Хоча сам герой — Харрі Холе почав бісити мене від початку. Алкоголік, гультяй і загалом паразит. Не дивно, що шеф вирішив спекатись його, відправивши до Австралії. В поле зору жодного разу не потрапляє кенгуру, та маємо тасманійського диявола-вегетаріанця і, мабуть, вомбата, якого не зовсім тверезий Харрі сприймає за опосума. Чи був опосум — от в чому питання. Ю не обмежується одним вбивством. І, коли здається, що вже все розкрили і залишається тільки заарештувати засранця, який тероризує жінок, хтось вбиває головного підозрюваного... А чого ви чекали, якщо ще півкнижки читати лишилось? Та особисто мені найбільше сподобався вільний політ до того, як розкрився парашут. "Нетопир" - це розслідування, яке затьмарюють алкогольні випари і шалена спека, а ще друзі, які зрештою виявляються ворогами.