Оноре де Бальзак (1799—1850), видатний французький письменник ХІХ століття, писав про себе так: «Я належу до опозиції, яка називається життя». Підтвердженням цих слів є його «Філософські етюди», що входять до так званої «Людської комедії» — грандіозної епопеї, яка складається з понад 90 романів, повістей, оповідань, пов’язаних загальним задумом і величезною кількістю персонажів.

До видання увійшли найвідоміші твори з цього циклу — «Еліксир довголіття», «Пошуки Абсолюту», «Невідомий шедевр» та інші, у яких Бальзак без будь-яких прикрас, з притаманним йому реалізмом викрив штучну мораль та лицемірні закони суспільства, змалювавши яскраву «картину звичаїв» свого часу.