Трагедія “Фауст” стала підсумком творчих пошуків великого німецького письменника і мислителя Й.В. Ґете (1749—1832).

Сюжетна основа п’єси — відома з часів середньовіччя легенда про мага і чаклуна Фауста. Ґете перетворив її на багатоплановий складний драматичний твір, що став втіленням його пошуків сутності людини. Упродовж п’єси Фауст невтомно шукає істину — “внут­рішній зв’язок всесвіту” і кінцеву мету історичного буття людства. Прагнучи оволодіти вищим знанням, він закладає душу дияволу — Мефістофелю. Але істина для нього залишається недосяжною.

Ерудований читач знайде у творі відповіді на багато питань, які й сьогодні хвилюють людство.