Чудова книга. При читанні намагався трохи розтягнути кайф і не "проковтнути" книгу за день чи два. Дуже сподобався гумор автора, в якому вбачається вплив пана Подерев'янского, про ще вже писали в інших рецензіях. Головний герой книги, це харизматичний павіан Томас, який потрапляє в різні дивовижні історії, переживаючи свої реінкарнації. Гумор у автора просто шикарний, іноді зупинявся не деякий час, щоб перевести дихання від сміху. Проте тих хто не любить матюків, треба попередити - тут їх до*** Звісно, це не шедевр літератури, але і не та книга, від якої вас буде тягнути до сну. Раджу почитати всім просто для підняття настрою.

Иван Семесюк автор современного украинского романа "Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса" в котором преобладает весьма специфический юмор и много различных ругательств, но если вас как современного читателя не напрягает наличие мата тогда обратите свой пристальный взор на данное произведение. Томас является главным героем данной литературной работы и имеет некие человеческие черты, но его внешность и недостаточно развитый интеллект явно выдают в нем достаточно примитивное животное. Узнав версию его происхождения читатели отправляются в путешествие и следят за множественными реинкарнациями нашего невероятно смешного и иногда даже нелепого персонажа. Если относиться к этому роману исключительно с юмором и не ожидать чего-то чрезвычайно сложного в плане перевоплощений и роста персонажей, то вы обретете весьма качественное, а главное очень смешное и неповторимое произведение с которым достаточно приятно ознакомиться и прочесть до конца относясь к подобному произведению просто как к чему-то новому.

Всім привіт від кота Мурзіка! Слідкую за блогом Семесюка, часто сміюся з його брєдових загонів у стилі Маестро митця Подервянського. Також у нього прекрасні скетчі і сатира у книзі жлобологія, і на виставках із Мухарським. Жлоб Арт-ом пронизана і ця книга, неможливо читати без смішка довше 5ти хвилин. Таке враження шо книгу пише 17 річиний підліток, так буро грає уява. Нагадало мені поклоніння ящірці, але це круче. Тонко поєднується бредовість і безсмисленність ідей так, що з них можна гарно посміятися. Єдине, що мене трохи напрягло, так це багато розмов про буддизм, фсю цю кухню, ітд. Таке трохи враження що Семесюк у це сильно втягнутий, а мене, як людину віруючу, не так ображають матюки (теж неправильно, але стильно і вдало використані у контексті) - а всі ці балачки про мантри, тантри, бгіти ітд. Плюс це нуднуваті і несмішні сценки, як на мене. Але краще сміятися з буддизма, ніж з живого Бога. Тому лише чотири зірочки, а не пять. в Іншому в гарній компанії можна собі заробити кріпатуру мязів пуза - так смішно. Отож, загалом, всім фанатам скетчу з жлобства, та шанувальникам жлоб-арту, всім хто втомився від хамста і загалом країни в якій ми живемо - читніть, і навчіться філософськи до цього ставитися, ба навіть полюбити своєрідність нашого вкраїнського буття на прикладі павіана Томаса Яковича Сироти.