Книга Етика. Нарис про розуміння зла

1 Відгук
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання

Ця невелика за обсягом книжка визначного сучасного французького філософа була написана для популярної серії видавництва Nous, присвяченої основним філософським поняттям. Однак там, де можна було очікувати на сухий та тезисний вступ, Ален Бадью наважився на палкий памфлет проти панівної сьогодні етичної ідеології. На думку Бадью, головна помилка сучасної ліберальної етики полягає в тому, що вона спершу намагається дати догматичне визначення зла, а вже потім переходить до окреслення добра або істини як його відсутності. На противагу своїм опонентам Бадью пропонує позитивну доктрину, яку він називає «етикою істин», стверджуючи, що справжній філософ повинен перш за все визначити те, що є «добрим» або «істинним», ідентифікуючи зло просто як зраду або відхід від цих істин. Етика істин, яку пропонує Ален Бадью, ґрунтується на ширшій філософській системі автора, що спирається на математичну теорію множин, і яку він виклав у своїх основних роботах «Теорія суб'єкта» (1982), «Буття та подія» (1988) та «Логіки світів» (2006).

Хоча «Етика» Алена Бадью намагається в першу чергу привести читача до більш глибокого розуміння природи добра і зла, вона може також слугувати чудовим вихідним пунктом для більш загального знайомства з філософськими концепціями цього визначного мислителя, який в Україні поки що, на жаль, залишається відносно маловідомим.

Видання містить також ґрунтовну передмову відомого канадського дослідника філософії Алена Бадью Пітера Голлворда.

Про видання:

  • "Етика" Алена Бадью публікується українською мовою вперше.
  • Переклад з французької та англійської: Андрій Рєпа (основний текст), Павло Швед (передмова).
  • Дизайн обкладинки: Дмитро Яринич.
  • М'яка палітурка, якісний книжковий папір.
Продавець товару
Код товару
682527
Характеристики
Тип обкладинки
М'яка
Тираж
2000
Опис книги

Ця невелика за обсягом книжка визначного сучасного французького філософа була написана для популярної серії видавництва Nous, присвяченої основним філософським поняттям. Однак там, де можна було очікувати на сухий та тезисний вступ, Ален Бадью наважився на палкий памфлет проти панівної сьогодні етичної ідеології. На думку Бадью, головна помилка сучасної ліберальної етики полягає в тому, що вона спершу намагається дати догматичне визначення зла, а вже потім переходить до окреслення добра або істини як його відсутності. На противагу своїм опонентам Бадью пропонує позитивну доктрину, яку він називає «етикою істин», стверджуючи, що справжній філософ повинен перш за все визначити те, що є «добрим» або «істинним», ідентифікуючи зло просто як зраду або відхід від цих істин. Етика істин, яку пропонує Ален Бадью, ґрунтується на ширшій філософській системі автора, що спирається на математичну теорію множин, і яку він виклав у своїх основних роботах «Теорія суб'єкта» (1982), «Буття та подія» (1988) та «Логіки світів» (2006).

Хоча «Етика» Алена Бадью намагається в першу чергу привести читача до більш глибокого розуміння природи добра і зла, вона може також слугувати чудовим вихідним пунктом для більш загального знайомства з філософськими концепціями цього визначного мислителя, який в Україні поки що, на жаль, залишається відносно маловідомим.

Видання містить також ґрунтовну передмову відомого канадського дослідника філософії Алена Бадью Пітера Голлворда.

Про видання:

  • "Етика" Алена Бадью публікується українською мовою вперше.
  • Переклад з французької та англійської: Андрій Рєпа (основний текст), Павло Швед (передмова).
  • Дизайн обкладинки: Дмитро Яринич.
  • М'яка палітурка, якісний книжковий папір.
Відгуки
1 Відгук
Илья Роенко
7 липня 2021 р
2 бали
Попытка воскрешения разложившихся идей
Привычное для континентальной философии жонглирование смыслами, которое гордо именуется "деконструкцией", — весьма комично, что Жижек в своей статье, которая представлена в конце этого издания, указывает, что Бадье не свойственна такая форма софизма. Но то, что Ален Бадье делает с этикой, иначе, чем деконструкцией не назовешь. Свое представление об этике он называет «этикой истин», где истина выступает «тем, что происходит». Философ отказывается от классического представления этики посредством императивов. Критикуя современное ее положение, он и вовсе отказывается называть эти принципы этическими. Современная гуманистическая этика пестрит двойными стандартами и выборочным отношением к людям, от чего противоречит своим базовым принципам паразитируя на теме прав человека. Проблема в том, что этические принципы выстраиваются не на исходном представлении о Добре, а во избежание Зла, тем самым постулируют стремление избежать Зла, чем достичь, собственно, Добра. Отказываясь от картезианского осмысления субъекта, Бадье, каким-то неведомым образом приходит к выводу о потенции человека к бессмертию. Логическая цепь данного умозаключения понятна только ему, — возможно еще и Жижеку, — очевидно, что «бессмертие» подразумевает некий скрытый смысл, а может лишь интуитивно постигаемый императив, но именное это свойство (бессмертие), отличает человека от животного, проявляясь в тот момент, когда он противостоит своему животному происхождению, отказываясь выступать в роли жертвы. Нивелируя представление об этике, как о некоем МЕТА, Бадье указывает на единичность ситуаций, в которых она проявляется: политика, наука, искусство, любовь. Этики в общем не существует, поскольку не существует некоего абстрактного Субъекта, который бы пользовался ею. Вместе с тем не существует никакой Единичности — Бытие представлено множеством множеств. Именно обстоятельства делают человека субъектом, это свойство не является имманентным. С некоторыми базисными принципами вроде все ясно, но дальше Бадье представляет истину не как оценочную категорию, а как процесс, который начинается с «верности событию». Резонно ли предполагать, что слепая убежденность в каком-либо событии и его оправдании делает его истинным? К чему было призвано понятие верности и за каким правом оно становится центральным — не понятно. «Этика истин — принцип продолжения процесса истин». Складывается не совсем уверенное впечатление, что истинной и ее процессом для Бадье выступает приверженность человека к чему-либо, с претензией на раскрытие собственного потенциала и якобы там имеет место его способность к бессмертию. Хоть Бадье и критикует современную этику за отсутствие категории Добра, сам же и не пытается сформировать о нем хоть какое-либо представление, тупо противоставляя его не менее неоднозначной категории Зла. Размышляя о нацистах, он называет их приверженность идее национал-социализма симулякром истины, только потому что это предельно вписывается в его концепт «истина, верность, событие», но составляет ей нежелательный шарм. До какого маразма только не дойдет человек, стремясь слепить пулю из оценочных категорий. Книжка сама по себе небольшая и дополнена тяжеловесной статьей американского писаки вначале, и размышлениями о лакановском психоанализе интеллектуального позера Жижека. В общем, сплошное разочарование. Ничего другого и нельзя было ожидать от коммуниста лакановского толка. Возникло впечатление, что автор пытается подвести к тому, что надо снова во что-то верить и ради чего-то умирать.
icon-like
1
Виникли запитання? 0-800-335-425
294 грн
Немає в наявності
Паперова книга