Книга читається легко і цікава, але переклад наче зроблений з російської, постійні русизми. Псує враження.

"Енн із зелених дахів" — це неймовірно атмосферна книга. Це дитяча книжка, проте не гірша за інші. Історія про дивакувату сироту, яку вдочерили брат з сестрою Катберти. Метью мені одразу сподобався. Маріла здавалася занадто строгою, але під цією твердою шкаралупою ховалася любов до Енн. Чому Енн дивакувата? Ця дивакуватість пояснюється її дитячістю. Але люди в той час не сприймали читання книг, мрії, фантазії. Під час читання книги головна героїня змінюється. Вона дорослішає і розумнішає ,що неабияк подобається пані Лінд. Курйози, смішні ситуації, пригоди трапляються в житті Енн. У цій книзі є пишні описи , що інколи це подобається, інколи трохи дратує. Ця книга однозначно заслуговує вашої уваги. 9/10⭐

Це класика. Але класика абсолютно не занудна. Авторка бере купою кумедних і життєвих ситуацій, в які потрапляє головна героїня. Вона має бурхливу уяву і не звикла жити у вузьких рамках благочестя, тож часто її поведінка видається тітоньці Маріллі та її подругам не гідною. Енн то причепить квіти на капелюшок, йдучи до церкви, то вигадає несправжнє зізнання у тому, що загубила брошку. Але ці її капості видаються такими милими, бо ж дівчинка насправді дуже добра і талановита. Але найкраща риса Енн у тому, що вона ніколи не повторює своїх помилок. Тому будьте певні, щоразу пригоди і халепи будуть новими та усе вигадливішими. Книжка захоплює яскравими персонажами. Окрім чудової Енн, ще є добра, хоч і сувора та іноді сварлива Марілла. Є добряк Метью. Є ніби то зла пані Лінд, яка теж видається врешті не такою вже й поганою. Читати про вигадки Енн - це саме задоволення, адже вона мріє стати письменницею, і вже зараз, у дитячому віці, їй чудово вдається описувати свої відчуття. Звичайно, вона інколи трохи заграється і привертає до себе зайву увагу, але ж саме за це ми її і любимо. Одна з найдобріших книжок, які я читала.