Друга книга Ельфійського циклу анітрохи не гірша за першу! Я читав багато класичного фентезі, але зізнаюся, саме Хеннен зміг створити найдостовірніших і найоригінальніших ельфів, кобольдів, карликів, хольдів, кентаврів тощо з усіх, кого я читав раніше. Його світ — живий, і всі герої теж. Вони об'ємні, вони барвисті, вони цікаві. Взяти, наприклад, Альфадаса. Читаючи, ти не просто дізнаєшся, що герой такий-то і такий-то. Ні, ти його відчуваєш, ти його пізнаєш і розумієш! А Олловейн з його душевними муками. Наскільки багатогранний персонаж! І там безліч таких. Пустушок не помітив. І хоча це класичне фентезі, воно сприймається як щось реальне. Світ суворий, і долі героїв нелегкі. Не співпереживати їм не виходить. Говорити можна багато, але скажу одне: книги Хеннена я смакую. Розтягую задоволення. І дуже радий, що вони всі тісняться на моїй полиці)