Це велична та неймовірна історія про сильну жінку, яка пройшла через багато драматичних подій, щоб нарешті знайти своє щастя. Джейн Ейр дуже рано залишилася сиротою, тому її до себе взяли на виховання її дядечко та тітонька. І якщо дядько дівчинку приймав як свою рідну дитину, то після його смерті нерідна тітка ставилася до дівчинки як до обузи, яка тільки марно їсть свій хліб. Тому при першій же можливості Джейн було відправлено до притулку, де вона пережила одні з найтяжчих років свого життя. Але все таки це було краще, ніж жити в теплому будинку, де тебе ненавидять. У сиротинці дівчинка хоча б мала можливість знайти друзів та навчитися грамоті. І це навчання і дало їй змогу в майбутньому влаштуватися на ту рокову роботу у маєтку містера Рочестера. І хоча кохання Джейн та містера Рочестера взагалі не можна назвати казкою, і було багато дуже поганих моментів, навіть незаконних. Містер Рочестер все таки наробив багато помилок у своєму житті, але і поплатився за них. Для мене образ Джейн Ейр завжди буде асоціюватися із сильною особистістю, яка сама вирішує що і як їй робити у цьому житті.

Джейн Ейр - приголомшлива книга, написана проникливим автором. Вона іноді довга і багатослівна, а іноді не дуже реалістична, але навіть сьогодні не можна від неї відірватися. Історія про незалежну жінку з Англії 19 століття, яка знаходить свій шлях в світі, від жахливого дитинства в релігійній приватній школі до загадкового Торнфілд-холу в якості гувернантки і секретів містера Рочестера. Героїня вчить нас бути сильними і стійкими. Але перш за все, потрібно бути вірним собі. Слухайте своє серце, куди воно вас веде.

Джейн Ейр, Шарлотта Бронте. 5 особливостей,які роблять цю історію цікавою. 1.Стиль. Мені дуже подобається дизайн видання українського перекладу цієї книги. Обкладинка, виповнена у помаранчевому та фіолетовому кольорах, стилізована під старовину. Навіть на доторк вона трохи шершава, чим нагадує радянські переклади класиків. Ця книга написана дуже гарною, мелодійною мовою. Письменниця застосувала цікаві художні засоби, для того, щоб читач міг повністю поринути у минуле. Гарний переклад передає атмосферу твору. 2.Характери. Важливу роль у сюжеті грає протиставлення характерів головних героїв. Заможні персонажі здебільшого владні,пафосні,жорстокі,інколи легковажні. Герої з більш скромним рівнем достатку м'які та добрі. У характері головної героїні, Джейн, поєднуються такі риси, як серйозність,впертість,доброта та наївність. 3.Справедливість. Можна сказати, що це головна думка цього твору. Усі злодії рано чи пізно отримують своє покарання, а позитивні герої - нагороду. Проте,на жаль, є й виключення. Мені було дуже шкода тих героїв, які померли іще на початку історії або,взагалі,до подій описаних у творі. 4.Містика. У сюжет вписано кілька загадок. Усі вони мають містичний підтекст. Найцікавішою для мене все таки залишилась таємниця моторошного сміху, який іноді лунає вночі у маєтку Торнфілд-Хол. Ще мене зацікавила таємниця Червоної кімнати, проте вона так і залишилась нерозгаданою. 5.Іронія. У кількох моментах письменниця майже непомітно висміює вади поведінки людей з привілейованого суспільства, вдало протиставляючи їх з поведінкою інших людей. Мені подобається ця історія. Перечитуючи її вже вдруге, я все одно знаходжу для себе щось нове. Це не просто книга про кохання - дещо набагато більше та цілісніше. Роман-життя.