Душевна музика
Паперова книга | Код товару 983527
Yakaboo 4.2/5
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1994
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
424

Усе про книжку Душевна музика

«Душевна музика» — третій роман циклу «Смерть» серії «Диско­світ» Террі Пратчетта.

Коли тобі шістнадцять, тебе звуть Сюзен і найбільше твоє досягнення — це вміння бути непомітною — звістка про те, що насправді ти внучка... Смерті, буде наче грім серед ясного неба. А тепер ще й твій дід вирушив кудись на пошуки внутрішнього спокою, і за його справу потрібно взятися тобі. Кінь і коса додаються в комплекті до завдання.

Тим часом в Анк-Морпорку з'являється дивовижна і не чувана раніше музика — Музика, Що Качає. Вона полонить практично усіх живих істот, не підвладна чарам, змушує рухатися у своєму ритмі й наспівувати, купувати гітари, одягатися в шкіру з заклепками та засновувати гурти — і хтозна, може, й становить небезпеку...

Характеристики
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1994
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
424
Рецензії
  •  
    Душевно, але могло бути і краще 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ніколи б не подумав, що поставлю 3 зірки для роману з одного з найулюбленіших циклів про Дискосвіт. Насправді, з усією повагою до покійного сера Террі Пратчетта, дана книга заслуховує на 2 зірки.
    Отже, якщо коротко: знову Смерть зникає, знову на її місце приходить не дуже доречний персонаж, знову цей персонаж наламує дров, знову Архітектор гасає по місту зі своєю ватагою стариганів (як то в шоу Монті Пайтон) не розуміючи, що відбувається, знову Альфред шукає Смерть, знову Смерть усе розгрібає, Кінець.
    Що мені нагадала ця книга? Намагання Disney зняти продовження фільму "Зоряні Війни": знову зірка смерті, знову джедаям наваляли і вони майже зникли, повстанці, імперія....
    На скільки був чудовим попередній роман "Жнець" - на стільки нудним і банальним виявилась "Душевна музика".
    Чи була присутня у книзі Смерть? Так, на кількох сторінках. Мені сподобалось лиш амплуа "Смерть - безхатько" та його життя під мостом з рештою фріків.
    Головна героїня не викликає жодних почуттів, прохідний персонаж, такий собі Гаррі Поттер з готичними нотками.
    Ви спитаєте чи є щось хороше в книзі? Звісно, є.
    - Старий Ридикуль тягнув увесь сюжет і розкрився найбільше, як персонаж.
    - Книгу також витягує тематика Рок музики (якщо ви її полюбляєте звісно).
    Пам'ятаєте, колись були модними, в популярних серіалах, серії з флешбеками? Ти собі такий дивишся надцяту серію і не можеш дочекатись, що буде далі. Але тут виходить занудний епізод, де головні герої збираються разом і починають згадувати, як вони познайомились і весь сюжет попередніх серій. Так от, ця книга і є тим епізодом...
  •  
    Про Музику, Що Качає
    Третій роман з циклу про Смерть знайомить нас з новим членом сім’ї ОСОБИ, ЩО НОСИТЬ КОСУ у Дискосвіті. Впевнена, ви пам’ятаєте Морта та його невдалу працю у Смерті – ну, в коханні хлопцю пощастило більше, і ось у третій книзі циклу ми знайомимось із Сюзен, онукою скелета в мантії.
    Цього разу саме вона візьме на себе обов'язки діда, коли він вкотре вирішить пізнати себе/суть світу/тощо. Мені взагалі здається, що більше за Смерть у Дискосвіті не рефлексує ніхто :) Цьому худому старцю лиш дай замислитись над вічним або над людською суттю – все, пиши пропало, хтось інший муситиме слідкувати за перебігом піщинок у годинниках життя кожного, хто населяє цей чарівний світ.
    Отже, Сюзен заступає на роботу. Але вона – дочка свого батька. І як Морт колись вирішив, що може гратись зі смертю, так і Сюзен вірить відчуттям. А вони просто кричать «Цей юнак ще мусить жити!». І що, що пісочний годинник юнака вже пустий? Смерть вона чи де?
    Насправді це історія ще й про те, як в Анк-Морпорку зазвучала Музика, Що Качає. Вона існувала десь завжди – але саме зараз почула зухвалі слова молодого хлопця про намір стати найкращим музикантом, і вирішила зайти на вогник.
    І знаєте, це дуже сумна історія. Зазвичай слова «сум» і «Пратчетт» я вживаю в одному реченні, якщо мова йде про Тіффані. Але там сум такий… щемкий та світлий. А тут він просто глибокий та… сумний. І сер Террі вийшов для мене на новий рівень психологізму та розуміння людей, хоча не думала, що це можливо.
    Сум від того, наскільки може поглинути людину її захоплення. Наскільки воно може дати життя – але може й висмоктати з тебе все, адже справжні митці кладуть все на вівтар творення. Ця історія дуже сумна, бо вона страшно правдива. Я вірю, що так і відбувається насправді з музикантами. Музика качає не лише слухачів – вона милостиво дає жити виконавцям… поки вони грають.
    Безумовно, раджу. Не думаю, що якусь книгу Пратчетта можу не радити, тут я не вважаюсь об’єктивною :)
Купити - Душевна музика
Душевна музика
180 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Террі Пратчетт
Террі Пратчетт

Террі Пратчетт - один з найпопулярніших англійських авторів. Його книги виходять багатомільйонними тиражами. А без придуманого ним Плаского світу жанр фентезі був би іншим. Тим, хто любить глибоку, іронічну і при цьому мудру і злободенну фантастику, слід купити книги Террі Пратчетта, тому що письменник дивно проникливий, розумний і талановитий. Його творіння так чи інакше зачіпають всі сторони жит...

Детальніше

Рецензії Душевна музика

4.2/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Душевно, але могло бути і краще 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ніколи б не подумав, що поставлю 3 зірки для роману з одного з найулюбленіших циклів про Дискосвіт. Насправді, з усією повагою до покійного сера Террі Пратчетта, дана книга заслуховує на 2 зірки.
    Отже, якщо коротко: знову Смерть зникає, знову на її місце приходить не дуже доречний персонаж, знову цей персонаж наламує дров, знову Архітектор гасає по місту зі своєю ватагою стариганів (як то в шоу Монті Пайтон) не розуміючи, що відбувається, знову Альфред шукає Смерть, знову Смерть усе розгрібає, Кінець.
    Що мені нагадала ця книга? Намагання Disney зняти продовження фільму "Зоряні Війни": знову зірка смерті, знову джедаям наваляли і вони майже зникли, повстанці, імперія....
    На скільки був чудовим попередній роман "Жнець" - на стільки нудним і банальним виявилась "Душевна музика".
    Чи була присутня у книзі Смерть? Так, на кількох сторінках. Мені сподобалось лиш амплуа "Смерть - безхатько" та його життя під мостом з рештою фріків.
    Головна героїня не викликає жодних почуттів, прохідний персонаж, такий собі Гаррі Поттер з готичними нотками.
    Ви спитаєте чи є щось хороше в книзі? Звісно, є.
    - Старий Ридикуль тягнув увесь сюжет і розкрився найбільше, як персонаж.
    - Книгу також витягує тематика Рок музики (якщо ви її полюбляєте звісно).
    Пам'ятаєте, колись були модними, в популярних серіалах, серії з флешбеками? Ти собі такий дивишся надцяту серію і не можеш дочекатись, що буде далі. Але тут виходить занудний епізод, де головні герої збираються разом і починають згадувати, як вони познайомились і весь сюжет попередніх серій. Так от, ця книга і є тим епізодом...
  •  
    Про Музику, Що Качає
    Третій роман з циклу про Смерть знайомить нас з новим членом сім’ї ОСОБИ, ЩО НОСИТЬ КОСУ у Дискосвіті. Впевнена, ви пам’ятаєте Морта та його невдалу працю у Смерті – ну, в коханні хлопцю пощастило більше, і ось у третій книзі циклу ми знайомимось із Сюзен, онукою скелета в мантії.
    Цього разу саме вона візьме на себе обов'язки діда, коли він вкотре вирішить пізнати себе/суть світу/тощо. Мені взагалі здається, що більше за Смерть у Дискосвіті не рефлексує ніхто :) Цьому худому старцю лиш дай замислитись над вічним або над людською суттю – все, пиши пропало, хтось інший муситиме слідкувати за перебігом піщинок у годинниках життя кожного, хто населяє цей чарівний світ.
    Отже, Сюзен заступає на роботу. Але вона – дочка свого батька. І як Морт колись вирішив, що може гратись зі смертю, так і Сюзен вірить відчуттям. А вони просто кричать «Цей юнак ще мусить жити!». І що, що пісочний годинник юнака вже пустий? Смерть вона чи де?
    Насправді це історія ще й про те, як в Анк-Морпорку зазвучала Музика, Що Качає. Вона існувала десь завжди – але саме зараз почула зухвалі слова молодого хлопця про намір стати найкращим музикантом, і вирішила зайти на вогник.
    І знаєте, це дуже сумна історія. Зазвичай слова «сум» і «Пратчетт» я вживаю в одному реченні, якщо мова йде про Тіффані. Але там сум такий… щемкий та світлий. А тут він просто глибокий та… сумний. І сер Террі вийшов для мене на новий рівень психологізму та розуміння людей, хоча не думала, що це можливо.
    Сум від того, наскільки може поглинути людину її захоплення. Наскільки воно може дати життя – але може й висмоктати з тебе все, адже справжні митці кладуть все на вівтар творення. Ця історія дуже сумна, бо вона страшно правдива. Я вірю, що так і відбувається насправді з музикантами. Музика качає не лише слухачів – вона милостиво дає жити виконавцям… поки вони грають.
    Безумовно, раджу. Не думаю, що якусь книгу Пратчетта можу не радити, тут я не вважаюсь об’єктивною :)
  •  
    Не бачу ваших рук!
    Ви меломан?

    Якщо ні, то ви ще просто не знайшли власного стилю.

    Або ж , ви далекий родич Архітектора Невидної академії.

    На Диску знову коїться щось дивне, всіх полонила вона - Музика, Що Качає. ЦЯ невідома пошесть, яка змусить кожного танцювати і дригатися під дикі акорди новоспеченого музичного жанру. І звісно, саме це загрожує Диску знищенням.
    Але не музикою єдиною має перейматися Дискосвіт, адже Смерть знову покинув свою посаду! Тепер, його обов'язки виконує новоспечена...онука! А ось , чи вийде з цього щось добре, дізнаєтесь прочитавши книгу...

    "Душевна музика" - вже третя книга циклу "Смерть". Здавалося б , про що ще можна написати? Перші дві частини цілком розкрили характер і особливості дискосвітської Смерті й не тільки. Але здається, саме в умінні вдало обігрувати і поміщати старих героїв у все нові й нові проблеми, й криється талант сера Террі.

    Персонажі книги - взагалі окрема тема. Тут ,як завжди, Пратчетт вирішив не обмежувати себе. Протягом книги, ми знайомимося і з гномами, тролями , друїдами, ба навіть вороном, що вміє розмовляти.

    Але , звісно, в центрі сюжету залишається вона - Сюзен, новоспечена онука Смерті. Спочатку я мала сумніви, чи сподобається вона мені, адже в моїй уяві вона поставала уїдливою і трохи самозакоханою, але виявилось, що помилялась. Сюзен - тиха й сором'язлива, стала одним з моїх улюблених персонажів Дискосвіту.

    Як і дві інших книги, "Душевна музика" має не одну, а декілька сюжетних ліній, одна з яких традиційно розвивається у стінах Невидної академії, й точно змусить читача заливатися слізьми від сміху.
  •  
    Улюблений підцикл
    Музика, що качає - це щось неймовірне))) Цей роман більше не про самого СМЕРТЬ, а про його онуку Сюзен (ви ж пам'ятаєте, що у СМЕРТІ є донька?).
    Ми знову в найулюбленішому місті Дискосвіту - Анк-Морпорку. На наших очах проходить становлення незалежної музики у цьому світі, наші головні герої - Троль, Гном та, можливо, Ельф (але це не доведено), які сформували гурт, який грає музику, що качає. У нашому світі вони б збирали стадіони, але і у Дискосвіті вони стають дуже популярні.
    Смерть знову пішов у невелику відпустку, шукає спосіб забувати. Та як завжди, його обов'язки необхідно виконувати, тому за роботу береться Сюзен, паралельно вона шукає Смерть та цікавиться долею гурту, що грає музику, що качає.
    Смерті в книзі не багато (дуже шкода, бо це мій улюблений герой книг Пратчетта), але багато музики, присутні чарівники та, навіть, наші друзі з Варти.
    Чим скінчиться таке розповсюдження музики? Дізнаємось в книзі. Отримаємо відповідь на питання СМЕРТІ та добре познайомимось з його онукою.
  •  
    Роман, який качає
    В «Душевній музиці» вперше з’являється Сюзен, онучка Смерті (хай би як це працювало), і одразу захоплює своїм характером читачів.

    Пратчетт цього разу уже впевнено ступає у прокладеному напрямку. Вступ захоплює. Елемент таємниці тримає у напрузі. Та й усі пригоди відбуваються у такому темпі, що не встигаєш заснути. Хоча, якщо бути відвертим, іноді здавалось, що роман занадто сильно женеться від якихось вовків.

    «Душевна музика», або ж англійською «Soul Music» зовсім не про соул, як можна подумати. Вона про Рок’н’Рол. Це жанр не очікувано проник у місто Анк-Морпорк, що у Дискосвіті, і перевернув усе місто з ніг до голови, і так тричі. Вперше почувши «музику, що качає» люди починають втрачати голови і перетворюватись на рокерів. Що там казати, як навіть чаклунів із Невидної Академії це не обійшло боком.

    А там де усе йде шкереберть, як можна логічно сподіватись, у гості може завітати Смерть. Та цього разу Смерть знову десь зник (вже вкотре, певно то дуже важка робота. Багато стресу, й таке інше), і його робота переходить в руки до його онучки Сюзен, котра взагалі навіть не здогадувалась, хто її дідусь такий.

    Роман цікавий, хоч і трохи перенапружений подіями. На деяких моментах доводилось перечитувати кілька разів, бо важко було слідувати за сюжетом. Але, в кінці кінців, я залишився задоволений.

    Вважайте цей роман таким собі вступом до наступного в серії.

    Окрім того, чого тільки вартий епізод, де Смерть з’являється на величезному мотоциклі рятувати стан речей. Геніально, нічого більше сказати!
 
Характеристики Душевна музика
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1994
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
424
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Noto Serif
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-726-5
Вага
480 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Душевна музика