Чудовий твір, але важко читається через жахливий (на мою думку) переклад. Перший раз читаю цікаве чтиво, борючись з кривим діалектом української мови і намагаючись не звертати на нього увагу. За переклад - 1 зірочка. Автор чудово переповів Ліра з зору Блазня, додавши класну книгу на мою полицю. Жорстокість того часу, як повсякденна реальність; Трагікомедія життя, де кожного дня на межі життя і смерті; Розпуста та безумство; Чорна сатира і щире, чисте кохання - все поєднується в цьому творі. Дурень керує королівством за допомогою закулісних інтриг та граючи на жадобі вельмож.

Цинічна насмішкувата казочка про злягання і лихослів'я, де усі персонажі - бридкі та хтиві, а головний герой, придворний блазень Капшук, зачаровує своєю прямолінійністю і харизмою? Чи, може, дещо глибша трагікомедія, що показує Британію XIII-го століття з усіма її недоліками, без прикрас - з жорстокістю королів, обмеженістю населення - а ще возвеличує й підносить талант Шекспіра? Як сприймати цю книжку, обирати вам - може, ви від душі насмієтесь із гострих жартів, чи розчаруєтесь у монархічній Блятці (це не те, що ви подумали, а назва Великобританії на хлопський розум), або ж навіть роздратовано закриєте книгу, не дочитавши й до середини, бо автор не підбирає слів, висміюючи усе на світі... Але читайте обов'язково і однозначно, якщо вам до душі: 1. жорсткий нецензурований гумор, частенько нижче пояса й вище позначки "18 років"; 2. хаотичні нерозбірливі злягання з придворними, принцесами й принцами, привидами і навіть самітницями, замурованими в монастирських келіях; 3. сороміцьке лихослів'я, яке поповнить словниковий запас навіть найпалкіших любителів гострих словечок; 4. придворні інтриги й заколоти; 5. жорстокі королі, хтиві принцеси й харизматичні дурні; 6. "справжнісінькі, мля, французи"; 7. і, звісно ж, Вільям Шекспір, без якого усього цього б не було! Тож читайте, насолоджуйтесь, шаленійте, але не забувайте, що, за словами автора, це лише непристойна казочка, покликана розважати, а не ображати!

Історія короля Ліра, розказана устами його блазня Капшука. Я давно так не сміялась, читаючи книгу. Автор нахабно змішує Шекспіра і "Американський пиріг", балансує на межі інтелектуальної прози і відвертого трешу, поєднуючи сучасність та середньовічну буденщину. Можливо, деколи це звучить грубо, але це - стиль. Сюжет нема змісту переказувати: це все той самий король Лір та три його доньки, плетиво інтриг та зрад та пророцтва трьох відьом. І все це приправлено масними жартами про спідню білизну та злягання. Якщо у вас високі моральні чи релігійні погляди - вам навряд чи сподобається велика кількість таких жартів. Але якщо ви ризикнете прочитати цю книжку, то повірте - це буде неймовірна, ні на що не схожа, весела і яскрава пригода з гепі-ендом!