Так склалося історично, що в сучасній українській літературі доволі мало творів для підлітків. Хоч я сама уже давно не школярка, все ж у вільний час читати подібні твори дуже люблю. Короткий опис до даної книжки інтригував, але й одночасно викликав відчуття, що десь це я вже бачила (дякую нашому шоу "Вагітна у 16"). Очікувала чогось особливого та філософського (адже підліткова вагітність - це дійсно серйозна тема для роздумів, тим паче - для автора). Перше, до чого я хочу "присікатися", - це кількість сторінок. Я ніколи у житті не повірю, що таку історію можна вмістити у 144 сторінки. Саме тому я назвала свою рецензію "Переказ, а не повноцінна книжка", адже автор тільки те й робить, що вводить нових і нових персонажів, але на фоні якоїсь незв'язності та короткого опису вони здаються картонними, як, власне, й самі Тимошко та Юля. Більше того, в одного із другорядних персонажів відбувається така драма, що я повинна лежати та плакати півночі, бо мені жаль її, але я взагалі нічого не відчула, тому що цей персонаж був просто для того, щоб бути - для фону. Тимошко та Юля - ніякі. Мені не хочеться їм співчувати, не хочеться якось "допомогти", більше того, у кінці твору я взагалі не вірю в щирість того, що каже Тимко, хоча, знову ж таки, ця фраза повинна вибити з мене сльозу. Дуже є гарний вислів - "Ні риба, ні м'ясо" - це про цих двох. Рекомендувати підліткам читати цю книгу не хочеться, тому що написано так собі (ніби на колінах; або тому що дедлайни горіли і треба було випустити книгу), вона нічому не вчить, хоча повинна була б (підліткова вагітність - це не рожеві хмарки солодкої вати, це неймовірна відповідальність, яка лежить на молодих батьках, у яких ще на власних устах молоко не обсохло). Я люблю книги "Видавництва Старого Лева", але ця, НА МОЮ ДУМКУ, не зовсім заслуговує на таке почесне місце серед шедеврів світової або української літератури, які випускаються під крилом цього видавництва.

Продовжується моє знайомство з сучасною українською літературою. І от моє перше розчарування. Почнемо з того, що книга здалася мені дещо відвертою. Як на мене занадто велика увага приділяється сексуальному (ніяково це писати) життю. А можливо це я просто не доросла. Друге: страшенно безглузді поведінка і вчинки персонажів, які я взагалі не розуміла. І це зважаючи на те, що ми з головними героями однолітки. І третє. Я ні на секунду не повірила в ,,кохання,, Тимофія до Юлі. Це все було якось награно і неправдоподібно. Отож: Сюжет: 2/5 Персонажі: 1/5 Мова автора: 2/5